Ухвала суду № 29879966, 12.03.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/1540/2012 Провадження №11/773/147/13 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В. Категорія: ч.3 ст. 368, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України Доповідач: Матат О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого-судді Матата О.В.

cуддів Хлапук Л.І., Міліщука С.Л.,

при секретарі Грицюк О.П.,

з участю прокурора Плечій О.М.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Нововолинського міського суду від 24 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м. Володимир-Волинський Волинської області, раніше не судимого, -

засуджено за ч.3 ст.368 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування на строк 3 роки.

На підставі ст.54 КК України ОСОБА_1 позбавлено п'ятого рангу державної служби.

Постановлено зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 його перебування під вартою з 28 лютого 2012 року по 06 березня 2012 року.

На підставі ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання, якщо протягом трьох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому у виді застави до вступу вироку у законну силу залишено без зміни.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України, уродженку м. Львова, жительку м. Володимир-Волинський, раніше не судиму, -

засуджено за ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування на строк 1 рік.

Постановлено зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 час її перебування під вартою з 28 лютого 2012 року по 02 березня 2012 року.

На підставі ст. 75, 76 КК України її звільнено від відбування призначеного покарання, якщо протягом двох років іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженій у виді застави до вступу вироку у законну силу залишено без зміни.

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та арештованого майна.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28 лютого 2012 року за попередньою змовою із ОСОБА_2, яка була обізнана у злочинних намірах ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1, розташованого по вул. Лотоцького, що у м. Володимир-Волинський Волинської області, будучи службовою особою - заступником керівника органу місцевого самоврядування та обіймаючи посаду, пов'язану із виконання організаційно-розпорядчих функцій, використовуючи своє службове становище в особистих корисливих цілях, з метою протиправного збагачення, отримав від ОСОБА_2 кошти загальною сумою 2000 доларів США, що є значним розміром, які попередньо отримала від ОСОБА_6 за виконання в інтересах останнього з використанням наданої влади та службового становища дій.

Своїми умисними діями, які виразились у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України.

Своїми умисними діями, що виразилися у сприянні ОСОБА_1, який є службовою особою, що займає відповідальне становище, в одержанні групою осіб хабара у значному розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.3 ст. 368 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, у якій, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи і кваліфікацій дій засуджених, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким :

ОСОБА_1 за ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ст.54 КК України ОСОБА_1 позбавити п'ятого рангу державної служби. Зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 його перебування під вартою з 28 лютого 2012 року по 06 березня 2012 року.

ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності. Зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 її перебування під вартою з 28 лютого 2012 року по 06 березня 2012 року.

Прокурор, вказує, що при визначенні покарання судом не враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, безпідставно судом віднесено до обставин, що пом'якшують покарання відсутність тяжких наслідків від злочину та щире каяття, а також те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично не визнали своєї вини.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_4, які просили вирок суду залишити без зміни, захисника ОСОБА_3, який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду змінити в частині призначеного ОСОБА_2 покарання та призначити без додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування, так як на момент вчинення злочину на такій посаді засуджена не перебувала, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, а вирок - змінити в порядку ст.365 КПК України.

Висновок суду першої інстанції про винність засуджених ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 та ОСОБА_2 - ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України, ніким не оспорюється.

Оскільки, дії ОСОБА_1 кваліфіковані як одержання хабара, а дії ОСОБА_2 - як пособництво у цьому, такі їхні дії не можуть бути одночасно кваліфіковані як одержання хабара за попередньою змовою групою осіб. У зв'язку з цим зазначена кваліфікуюча ознака злочину з мотивувальної частини вироку місцевого суду виключається.

Як убачається з вироку, призначаючи засудженим покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого засудженими злочину, дані про їх особи, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, характеризуються виключно позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття засуджених та ненастання тяжких наслідків від вчиненого злочину.

Доводи прокурора про те, що такий висновок суду першої інстанції є безпідставним, не може братися до уваги. У судовому засіданні засуджені не визнали лише визначену обвинуваченням ціль отримання хабара, а факт його отримання визнали повністю, розуміють, що такі їхні дії є аморальними та суспільно-небезпечними і у злочині щиро розкаялися.

Врахувавши дані обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, однак призначаючи покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 5 років суд першої інстанції не в повній мірі врахував перебування засудженої у стані вагітності, що підтверджується довідкою Володимир-Волинської ЦРЛ №58 від 23.11.2012 року (а.с.103, том 4), згідно якої ОСОБА_2 встановлений діагноз «Вагітність, 11 т. Загроза викидня».

Крім цього, ОСОБА_2 від своїх злочинних дій особисто не збагатилася.

Зазначені дві обставини колегія суддів на підставі ч.2 ст.66 КК України ввизнає такими, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину.

Призначене їй додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування є безпідставним, так як на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, остання не перебувала на вказаній посаді. Саме в цьому її не визнано винною і це ніким не оспорюється.

Тому, на підставі ст.69 КК України, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 змінюється з призначенням їй основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.368 КК України, без призначення їй додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування.

З урахуванням того, що скоєні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправні дії були контрольовані правоохоронними органами і фактично від таких дій тяжких наслідків не наступило, обидва засуджені у цій справі злочин вчинили вперше, виключно позитивно характеризуються, враховуючи наведені у даній ухвалі та у вироку суду й інші обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду про можливість виправлення засуджених без відбування основного покарання з умовою невчинення нового злочину та виконання покладених на них відповідно до ст.76 КК України обов'язків. До того ж, ОСОБА_1 за вироком суду позбавлений можливості вчиняти посадовий злочин і в апеляції не наведено переконливого обгрунтування проти застосування щодо засуджених ст.75 КК України, а сама тяжкість злочину не є безумовною перешкодою застосування щодо винних випробування.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року та п.11 розділу Х1 КПК України 2012 року, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України вирок Нововолинського міського суду від 24 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку, як кваліфікуючу ознаку злочину, посилання на те, що хабар ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був одержаний за попередньою змовою групою осіб,

Із застосуванням ст.69 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування і на підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного їй покарання, якщо протягом двох років вона не вчинить нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, буде повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та буде періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: