Ухвала суду № 29877173, 11.03.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/10798/12 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/336/13 Категорія:25 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Веремчук Л.М.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Антонюк К.І.,

при секретарі - Масляній С.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ПАТ УСК «Гарант Авто»- Гіля Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто», Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) про стягнення суми страхового відшкодування,

за апеляційною скаргою відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення суми страхового відшкодування задоволено частково.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 500,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник відповідача МТСБУ Волошин М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Покликається на те, що судом були порушені норми процесуального та матеріального права. Вказує, що судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи. Зазначає, що позивач надіслав заяву для забезпечення стягнення суми страхового відшкодування лише 04 квітня 2012 року, тобто після спливу встановленого ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» трьохденного строку. Також вказує, що згідно протоколу огляду транспортного засобу оцінювачем, датою проведення огляду є 28 березня 2011 року. При чому часом первинного огляду зазначено 11 год. 50 хв., а часом додаткового огляду - 17 год. 40 хв., що по часу передує скоєнню самої ДТП.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» Гіль Д.П. апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 березня 2011 року мала місце дорожньо-траспортна пригода по вул. Глушець в м. Луцьку, в якій було пошкоджено автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер 100», р.н. НОМЕР_1, яким керував позивач на підставі довіреності від 17 березня 2011 року. Постановою Луцького міськрайонного суду від 30.03.2011 року винним у скоєнні ДТП визнано громадянина Польщі - ОСОБА_8, водія автомобіля марки «Фольцваген», р.н. НОМЕР_2 В результаті ДТП автомобілю «Тойота Ленд Крузер 100» було спричинено механічні пошкодження на суму 230428,81 грн. згідно звіту № 1-03 про визначення вартості матеріального збитку від 29 березня 2011 року.

Відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у страховій компанії «HDI», Республіка Польща.

Відповідно до ст. 41.2 «в» Закону України від 1 липня 2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) у разі заподіяння шкоди на території України водіями нерезидентами, якими є ОСОБА_8, заподіяну шкоду відшкодовує Моторно (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду страхових гарантій на умовах, визначених цим законом, та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена карта».

Згідно ч.5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000,0 грн. на одного потерпілого.

Встановивши про доведеність вини ОСОБА_8 у порушенні Правил дорожнього руху, внаслідок чого було заподіяно механічних ушкоджень автомобілю «Тойота Ленд Крузер 100», давши належну правову оцінку доказам, які свідчать про розмір заподіяної шкоди позивачу, про достатність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність позовної вимоги про стягнення страхового відшкодування в зазначеній сумі.

Покликання в апеляційні скарзі на те, що позивач надіслав заяву для забезпечення стягнення суми страхового відшкодування лише 04 квітня 2012 року, тобто після спливу встановленого ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» трьохденного строку не ґрунтується на вимогах ст.32 Закону, в якій міститься вичерпний перелік підстав відмови МТСБУ у виплаті відшкодування і не передбачено такої обов'язкової підстави для відмови, як неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про страховий випадок.

Відповідно ст.991 Цивільного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки в зазначеній статті передбачено випадки, коли страховик має право, але не зобов'язаний відмовити у виплаті відшкодування.

Крім того, про вчасне звернення позивача за страховим відшкодуванням свідчить переписка між позивачем та МТСБУ. Зокрема, вже 04.04.2011 року МТСБУ дала доручення ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» закінчити розслідування причин та наслідків виникнення шкоди за даною ДТП, визначити розмір заподіяної шкоди, прийняти рішення про виплату страхового відшкодування і провести таку виплату або прийняти обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (а.с.52). А тому покликання апелянта про подачу такої заяви позивачем на адресу МТСБУ лише 4 квітня 2012 року є надуманим і таким, що не відповідає матеріалам справи.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що калькуляція до Звіту по визначенню вартості матеріального збитку зроблена не на програмному комплексі «AUDATEX» та є фальшивою, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 25), кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача (ас. 26), сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності (а.с. 27), свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів (а.с. 28), згідно яких ОСОБА_10 має право на зайняття оціночною діяльністю.

Застосування оцінювачем програмного комплексу «AUDATEX» при складанні Звіту по визначенню вартості матеріального збитку носить рекомендаційний, а не обов'язковий характер, а тому ця обставина не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, яке до того ж обмежено розмірами, встановленими ст. 9 Закону.

Крім того, не виплачуючи страхові виплати позивачеві, МТСБУ не надала йому будь-яких письмових пояснень щодо причини відмови у виплаті.

Пояснення МТСБУ в апеляційній скарзі щодо різних візерунків протекторів на шинах транспортного засобу та майже відсутню іржавчину на дисках транспортного засобу є надуманою і такою, що позбавила можливості їх перевірки в судовому засіданні за їх давністю.

Не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що дата проведення огляду автомобіля передує даті страхового випадку. Ці його твердження спростовуються повідомленням оцінювача ОСОБА_10 (а.с.29) з яких вбачається, що огляд транспортного засобу та звіт про його огляд був складений не 28.03.2011 року, а 29.03.2011 року.

Таким чином, виходячи із визначених ст. 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні даної справи суд на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами і правові норми, що їх регулюють, та прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2012 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: