Ухвала суду № 29879665, 11.03.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0618/2-75/12 Головуючий у 1-й інст. Волощук В.В.

Категорія 41 Доповідач Микитюк О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.

при секретарі Валяник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом прокурора Олевського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Олевської міської ради (третя особа орган опіки та піклування Олевської міської ради) про визнання договору оренди (найму) житлового приміщення недійсним та виселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Олевського районного суду від 11 грудня 2012 року,

встановила:

В лютому 2012 року прокурор Олевського району звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 і просив визнати недійсним договір оренди (найму) квартири АДРЕСА_1, укладений 30 серпня 2010 року між Олевською міською радою та ОСОБА_2, та виселити з даної квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого житла. Під час розгляду справи прокурор уточнив вимоги і просив виселити не ОСОБА_4, а ОСОБА_4 (а.с.35-37). В обґрунтування позову зазначив, що наймачем вказаної квартири є ОСОБА_1, яка перебуває в соціальному закладі для одиноких та непрацездатних осіб. Порушуючи її житлові права виконавчий комітет Олевської міської ради 20.08.2010 року прийняв рішення про укладення із ОСОБА_2 договору найму квартири, а 30.08.2010 року уклав із нею договір найму. Рішення виконкому скасовано рішенням Олевського районного суду від 21 червня 2011 року, але ОСОБА_2 та члени її сім'ї не бажають звільнити квартиру, яка необхідна ОСОБА_1 для проживання.

Рішенням Олевського районного суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що вона матір-одиночка, нею понесені великі витрати на поточний ремонт квартири. Вважає, що ОСОБА_1 уклала фіктивний шлюб і не має наміру проживати в квартирі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що виконавчий комітет Олевської міської ради 20.08.2012 року прийняв рішення №201 про укладення із ОСОБА_2 договору найму квартири АДРЕСА_1 (а.с.21). 30.08.2010 року Олевська міська рада уклала із ОСОБА_2 договір найму даної квартири (а.с.5-8). Наймачем квартири на підставі ордеру від 13 липня 1985 року є ОСОБА_1 (а.с.11-13), яка з 27.04.2008 року перебуває в Кишинському стаціонарному відділені з 27.04.2008 року.

Постановою Олевського районного суду від 21 червня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2012 року, скасоване рішення виконавчого комітету Олевської міської ради №201 від 20.08.2012 року (а.с.14-17,79-81).

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину вказаних вимог є підставою недійсності правочину (ч.1 ст.215 ЦК України). Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсним договір оренди (найму) житла, укладений на підставі незаконного рішення виконкому. Оскільки відповідачі користуються житловим приміщенням без правової підстави, тобто самоуправно, суд зробив правильний висновок про те, що їх належить виселити з квартири без надання іншого житла, як це передбачено ст.116 ЖК України.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Обставини, на які посилається апелянт не мають правового значення для вирішення даного спору.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Залишити без змін рішення Олевського районного суду від 11 грудня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: