Головуючий першої інстанції Пронін С.Г.
Доповідач: Осипчук О.В.
Категорія: 42
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26" лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: осипчук О.В.,
суддів: Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,
при секретарі: Трибраті О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення, за апеляційною скаргою відповідачів, яких на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляє ОСОБА_4, на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 лютого 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 04 лютого 2013 року позов КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з самовільно займаних квартир АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідачі через свого представника ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій порушують питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилаються на те, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що вони самоправно зайняли спірні квартири та не прийняв до уваги той факт, що вони проживають в спірному будинку з 1962 року. Будинок побудований до 1917 року, у ньому відсутня каналізація, водопостачання, є один електролічильник. Вони займають всі чотири квартири, які є суміжними, сплачують комунальні послуги за весь житловий будинок № 27. Суд безпідставно послався на рішення апеляційного суду Донецької області від 28.11.2012 року, оскільки вказане рішення ними оскаржено у касаційному порядку. На порушення норм процесуального права суд не допустив до участі у справі адвоката ОСОБА_5, хоча витяг із договору було суду надано, безпідставно відмовив їх представнику ОСОБА_4 у залучені до матеріалів справи рішення виконкому від 1987 року про визнання цього будинку ветхим. Судом не з'ясовано питання непроведення позивачем будь-якого ремонту у даному будинку за весь період його існування. Крім того судом порушено тайну нарадчої кімнати, оскільки в кабінеті разом із суддею залишався його помічник.
В апеляційному суді представники відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали доводи скарги у повному обсязі.
Представник позивача Забазайченко О.В. заперечувала проти скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» з 2008 року. Відповідачі по справі є наймачами квартир № 1 та № 2 вказаного будинку. Мешкаючи у вказаних квартирах вони самовільно вселилися до квартир № 3 та № 4 і звернулися до суду з позовом про визнання за ними права власності на ці квартири. Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 29.10.2012 року позов було задоволено. Рішенням апеляційного суду Донецької області від 28.11.2012 року рішення суду першої інтонації скасовано і у позові відмовлено. Згідно акту КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» від 21.12.2012 року при обстежені будинку встановлено, що відповідачі самовільно зайняті квартири не звільнили. На даний час відповідачі продовжують проживати у самовільно зайнятих квартирах № 3 та № 4 без належним чином оформленого дозволу.
Задовольняючи позов суд керувався ст.116 ч.3 ЖК України і виходив з того, що відповідачі самоправно зайняли жиле приміщення, тому підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції законними та оьгрунтованими.
Відповідно до ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 61 ЦПК країни передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 28.11.2012 року встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконкому про надання спірних квартир № 3 та № 4 не зверталися, на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов не знаходяться. Згідно технічної документації будинок АДРЕСА_1 складається з ізольованих квартир №№1-2,3 та 4 з трьома відокремленими входами.
Суд вірно дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідачі не спростували доводи позивача про самовільне заселення у спірні квартири будь-якими доказами.
Довід скарги про порушення судом таємниці нарадчої кімнати не може бути прийнятий до уваги, оскільки це твердження нічим не підтверджено.
Посилання в скарзі на безпідставне врахування судом встановлених обставин в рішенні апеляційного суду є необґрунтованим, оскільки дане рішення ними оскаржено в касаційному порядку до уваги не приймається, оскільки зазначене рішення суду набрало чинності.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 29873412, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/254/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: