Ухвала суду № 29871596, 05.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року справа №812/446/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 812/446/13-а (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_2 до Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Колоскової Л.В. , Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції третя особа Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" про визнання дій щодо вилучення автомобіля Skoda Superb 1,8 T державний номер НОМЕР_3 по виконавчому напису нотаріуса незаконними,-

ВСТАНОВИВ

11 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Колоскової Л.В. у якому позивач просив суд визнати незаконними дії Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Колоскової Л.В. щодо вилучення автомобіля Skoda Superb 1,8 Т, який належить позивачу на праві власності, по виконавчому напису нотаріуса на виконання договору застави автотранспортного засобу № PCL-903/021/2008, укладеного між заставодержателем - Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та заставодавцем ОСОБА_2 21.03.2008.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (заставодержателем) та ОСОБА_2 (заставодавцем) укладено договір застави автотранспортного засобу (автомобіля Skoda Superb 1,8 Т державний номер НОМЕР_3) № PCL-903/021/2008, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № CL-903/021/2008 від 21.03.2008 року (а.с.10-12). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВВС 079193 виданого ВРЕР м. Алчевськ при УДАІ УМВС в Луганській області, автомобіль Skoda Superb 1,8 Т, рік випуску 2007, чорного кольору, державний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 на праві власності (а.с.34).

Виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 1215 від 22.03.2012 року, звернуто стягнення на рухоме майно, а саме на автомобіль Skoda Superb 1,8 Т, що належить ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», згідно договору застави № PCL-903/021/2008 від 21.03.2008 року відповідно ст.512-516, 656, 1077, 1086 Цивільного кодексу України за договором про відступлення права вимоги від 23.09.2011 року. Зазначеним нотаріальним написом зазначено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на суму 16290,16 доларів США.(а.с.33).

Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Колосковою Л.В. 17 липня 2012 року на виконання виконавчого напису нотаріуса винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35691194 та накладено арешт на автомобіль Skoda Superb 1,8 Т, рік випуску 2007, чорного кольору, державний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 на праві власності. (а.с.32).

20.12.2012 року Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Колоскової Л.В. направлено на адресу позивача лист № 30622, у якому ОСОБА_2 було повідомлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції знаходиться виконавчий напис нотаріуса №1215 від 22.03.2012 року, та запропоновано добровільно надати автомобіль Skoda Superb 1,8 Т, до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції для проведення виконавчих дій, та з'явитися до органу ДВС. (а.с. 13)

Відповідно до матеріалів справи позивач, оскаржує дії Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Колоскової Л.В. направлені на вилучення у позивача автомобіля по виконавчому напису нотаріуса без його згоди і без одержання відповідного судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень - відповідачем по виконю виконавчого напису нотаріуса є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - виконавчий напис нотаріуса, постанова про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника, які позивачем не оскаржувались. Таким чином обраний позивачем спосіб захисту в даному позові не відповідає об'єкту порушеного права.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 та п. 4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів.

Зокрема Законом України «Про виконавче провадження» передбачені вимоги до оформлення виконавчого документу, а саме ч.1 та ч.3 статтею 18 передбачено, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Таким чином, зазначеним законом передбачено здійснення виконавчою службою виконавчих дій за виконавчими написами нотаріусів, які відповідно до закону прирівняні до судових рішень, що спростовує посилання позивача в апеляційній скарзі на відсутність рішення суду.

Згідно п.1 ст.19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

Статтею 22 Закону визначено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, відповідно п.1 ч.1 вказаної статті, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців. Проте п. 3 ч.2 зазначеної статті передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 та 2 ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно ч.1 та 3 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 3. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач зобов'язаний прийняти належно оформлений виконавчий документ до провадження та здійснити всі відповідні дій щодо його виконання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що відповідач діяв у межах свої повноважень та з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Проте колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів справи, відповідачем відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса, який позивачем не оскаржено, так само, як постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту. Доказів щодо оскарження виконавчого напису нотаріусу або постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту, в встановленому законодавством порядку позивачем не надавалось.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача вчиненні саме на підставі вищевказаних рішень (виконавчого напису нотаріуса, постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту), тобто для позивача правові наслідки створюють саме зазначені рішення.

Позивач має право звернутись з позовом щодо оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту у відповідності до вказаного Закону України «Про виконавче провадження» або виконавчого напису нотаріуса.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме вимоги ч.3 ст. 181 КАС України, щодо розгляду справи до неналежного відповідача, але зазначене порушення не призвело до ухвалення судом не вірного по суті рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга позивача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 812/446/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 812/446/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді: В.Г. Яманко

І.А.Васильєва