Ухвала суду № 29864481, 19.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-1813/11/2170Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Горшков В.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про встановлення відсутності повноважень щодо складання вимоги, визнання незаконною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про встановлення відсутності повноважень у відповідача складати вимоги № 972 від 16.03.2011 року та 03.02.2011 року та визнати незаконними, та скасувати вимоги № 972 від 16.03.2011 року та 03.02.2011 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що у відповідача відсутні підстави щодо нарахування страхових внесків та винесення відносно позивача вимог про сплату боргу № 972 від 16.03.2011 року та 03.02.2011 року, без добровільно поданої позивачем відповідної заяви. Також, апелянт вказав, що він є платником фіксованого податку, відповідно збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України сплачується у складі вибраного ним фіксованого податку згідно з п.6 Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, облік та звітність суб'єктів малого підприємства», тому питання про додаткове добровільне відрахування внесків до недержавної установ Пенсійного фонду України є виключно правом підприємця, а в даному випадку позивача. Заяви про доплату до мінімального страхового внеску позивач до відповідача не подавав, згод на це не давав, відповідно, апелянт вважає, що відповідач без наявних на то причин, незаконно нарахував та виніс вимоги про сплату боргу № 972 від 16.03.2011 року та 03.02.2011 року.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: позивач - ОСОБА_2 сповіщений належним чином та завчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.65), позивач до суду не прибув та причини неявки не повідомив; представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області сповіщений згідно повідомлення про вручення повістки про виклик до суду (а.с.66), представник відповідача до суду не прибув, попередньо звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с.61-63).

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано послався на Закон України від 08 липня 2010 року № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та платники страхових внесків, їх права та обов'язки.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 3 ст. 11 цього ж Закону встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

На підставі п. 5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 зазначеного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, а тому в розумінні ст. ст. 11, 14 та 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та роботодавцем, платником страхових внесків, застрахованою особою, оскільки підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і може втратити статус застрахованої особи у зв'язку з втратою статусу підприємця, а не у зв'язку з відмовою від участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 17 липня 2010 року, внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників») фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 106 вказаного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем у зв'язку зі змінами у законодавстві донараховано ОСОБА_2 суму страхових внесків з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, про що повідомлено позивача шляхом надіслання йому повідомлення-розрахунку доплати до мінімального страхового внеску платника Єдиного податку та вимоги про сплату боргу № 972 від 03.02.2011 року та 16.03.2011 року.

Згідно з абз.3 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача є обґрунтованим, що виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що апелянтом надано квитанцію, з якої вбачається, що судовій збір за подання апеляційної скарги сплачено не в повному обсязі.

Так, з 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») в апеляційній скарзі не наведені.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 грн.

Як вбачається з поданої апеляційної скарги позивач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про встановлення відсутності повноважень щодо складання вимоги, визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу у сумі 1744,80 грн., отже, звернені до апеляційного суду вимоги про скасування рішення суду першої інстанції, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, враховуючи приписи ч. 6 ст. 187 КАС України та положення п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 47,05 грн., однак позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Таким чином, оскільки при поданні апеляційної скарги позивачем не було сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі, доказів зворотного позивачем не надано, судовий збір у розмірі 45,35 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід державного бюджету у відповідності до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про встановлення відсутності повноважень щодо складання вимоги, визнання незаконною та скасування вимоги - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок 31212206781008, код ЄДРПОУ Одеського апеляційного адміністративного суду 34380461) судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року в розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 35 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/