Ухвала суду № 29863743, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/32381/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймонтажсервіс-3" (далі -ТОВ "Строймонтажсервіс-3") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі -ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення недійсним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року позов ТОВ "Строймонтажсервіс-3" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Строймонтажсервіс-3" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 19.06.2009 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Строймонтажсервіс-3" з питань правомірності декларування податкового кредиту по правових взаємовідносинах з ТОВ "Проф - Рембуд" з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року. За результатами зазначеної перевірки складено акт №1206/23-304/33410112 від 18.05.2010 року.

Перевіркою було встановлено порушення підприємством пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, а саме: підприємством безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 6160, 00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 6160, 00 грн.

На підставі акту перевірки 31 травня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення №0001582330/0, яким ТОВ "Строймонтажсервіс - 3" визначено суму податкового зобов'язання на суму 9240, 00 грн., з яких 6160, 00 грн. - основний платіж, 3080, 00 грн. - штрафна санкція.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на-вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Таким чином, до складу податкового кредиту відносяться лише суми підтверджені податковими накладними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Строймонтажсервис-3" та ТОВ "Проф - Рембуд" 06.07.2009 року було укладено договір №6/7 -Т. Суми податку на додану вартість, сплачені за зазначеним договором, у відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були включені позивачем до податкового кредиту за перевіряємий період, на підставі виданої ТОВ "Проф - Рембуд" податкової накладної №1349 від 31.07.2009 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що договір №67 -Т був укладений між ТОВ "Строймонтажсервис-3" та ТОВ "Проф - Рембуд" 06.07.2009 року, а податкова накладна №1349 видана ТОВ «Проф-Рембуд»- 31.07.2009 року, тобто до дати встановлення факту відсутності платника податку ТОВ "Проф - Рембуд" за вищезазначеною адресою, згідно довідки Дергачівської ДПІ № 307/26-015 від 04.08.2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності відповідачем факту порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.27.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та правомірності прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров