Ухвала суду № 29863571, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К-23972/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010

у справі № 2-а-17555/09/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Донецькміськгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»(далі по тексту -Позивач, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі по тексту -відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.10.2009 №000124132210/0/32366/10-15-16-23/5 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 50 відсотків в сумі 2070769,55 грн. за затримку на 423-584 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.09.2009 відповідачем складений акт №1000/10/15-16-23/5-03361081 про результати невиїзної документальної перевірки позивача щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 09.07.2007 по 28.09.2009.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 №000124132210/0/32366/10-15-16-23/5, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 відсотків в сумі 2070769,55 грн. за затримку від 423 до 584 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 414539,00 грн. з податку на додану вартість, в тому числі по деклараціям по податку на додану вартість за грудень 2007 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року в розмірі 3926160,00 грн. та по податковим повідомленням-рішенням в розмірі 215379,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство згідно платіжних доручень від 29.01.2009 №436, від 12.02.2009 №795, від 27.05.2009 №2961, від 11.06.2009 №3188, від 16.06.2009 №3317, №3316, від 26.06.2009 №3561, від 08.07.2009 №3754, від 10.07.2009 №3870, від 14.07.2009 №3917, від 16.07.2009 №3978, №3977, №3976, від 22.07.2009 №4089, від 30.07.2009 №4300, від 13.08.2009 №4545, №4809, від 28.08.2009 №4809, від 10.09.2009 №4965 сплачувало поточні платежі по додатку на додану вартість за грудень 2008 року, за квітень -липень 2009 року, суми податкового боргу на підставі рішень ДПА в Донецькій області про розстрочення суми податкового боргу по податку на додану вартість від 29.01.2009 №2/24-113, від 30.06.2009 №106/24-113, від 29.05.2009 №101/24-113 та 5 відсотків штрафних санкцій згідно уточненого розрахунку по податку на додану вартість за липень 2009 року.

Судом першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування»платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону, відповідно до пп. 5.3.1 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що обов'язковою істотною умовою для застосування фінансових санкцій на підставі цієї норми Закону є несплата платником податків у встановлені строки узгодженого податкового зобов'язання, при цьому розмір фінансових санкцій визначається з суми погашеного податкового боргу.

Судами попередній інстанцій було встановлено, що позивач здійснював поточні платежі за деклараціями по податку на додану вартість, суми розстроченого податкового боргу за рішеннями податкового органу, сплачував суми нарахованих штрафних санкцій за уточнюючим розрахунком, та податковий орган зараховував ці платежі в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше, на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Дана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податків у платіжному документі, зараховувати платежі в рахунок погашення податкового боргу та не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та не звільняє від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до пп. 5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже, податковий орган при здійсненні перевірки повинен був встановити, за якою декларацією виникли податкові зобов'язання та їх суму, строк сплати, та термін прострочення.

Суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що сплата поточних платежів по відповідному податку згідно податкових декларацій, рішень про розстрочку платежів та погашення нарахованих штрафних санкцій за уточнюючим розрахунком не є підставою для висновку про погашення суми податкового боргу з порушенням граничних строків сплати такого боргу та для нарахування фінансових санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копіїї особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова