Ухвала суду № 29863541, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року м. Київ К-38896/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2009

у справі № 2а-10625/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Експерт»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Експерт»звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 11.04.2008 № 0001512305/0, № 0001522305/0, від 21.07.2008 № 0001512305/1, № 0001522305/1, від 19.09.2008 № 0001512305/2 та № 0001522305/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009, позов задоволено; визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Альфа-Експерт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2005 по 01.10.2007, складено акт № 2170/2305/33818318 від 28.03.2008, в якому зафіксовані порушення вимог: пп. пп. 7.4.1., 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за 9 місяців 2007 року на суму 28 000 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2007 року -28 000 грн.; п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2007 на суму 35 000 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2007 року -35 000 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) № 0001512305/0 від 11.04.2008, № 0001512305/1 від 21.07.2008, № 0001512305/2 від 19.09.2008 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 45 500 грн., в т.ч.: 35 000 грн. основного платежу та 10 500 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

2) № 0001522305/0 від 11.04.2008, № 0001522305/1 від 21.07.2008, № 0001522305/2 від 19.09.2008 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42 000 грн., в т.ч.: 28 000 грн. основного платежу та 14 000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 01.06.2007 між позивачем та ТОВ «Промбудівел Плюс»був укладений договір № 06-2007 на проведення маркетингових досліджень та обзорів, згідно умов якого ТОВ «Альфа-Експерт», як замовник доручило виконавцю - ТОВ «Промбудівел Плюс», а останній зобов'язався виконати маркетингові дослідження та обзори з указаних тем для замовника.

Відповідно до заяв №1, №2 від 05.06.2007 темами досліджень були: «Маркетингове дослідження мирового ринка електроніки. Електронні компоненти»та «Маркетингове дослідження російського ринка електронних компонентів».

Судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що теми вищенаведених досліджень відповідають статутним напрямкам діяльності ТОВ «Промбудівел Плюс». Види діяльності позивача згідно Довідки ЄДРПОУ за КВЕД також відповідають темам досліджень.

28.09.2007 ТОВ «Альфа-Експерт»отримало від ТОВ «Промбудівел Плюс»маркетингові послуги на суму 168 000 грн., у т.ч. ПДВ -28 000 грн., що підтверджується актом № ОУ -1/2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2007, податковою накладною № 928.09 від 28.09.2008 та виписками з банку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттевою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлена наявність у позивача належно оформлених документів, отриманих від ТОВ «Промбудівел Плюс», які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»необхідні для формування валових витрат, та обумовленість останніх цілям господарського характеру.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що придбання позивачем спірних послуг підтверджується податковою накладною № 928.09 від 28.09.2007.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення позивачем суми ПДВ у розмірі 28 000 грн. до складу податкового кредиту ІІІ кварталу 2007 року, оскільки вказана сума зарахована на підставі розрахунків по маркетинговим послугам, які здійснювались позивачем у зв'язку з проведенням ним господарської діяльності.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний