АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження №22-ц/790/927/13 Головуючий 1-ї інстанції Іващенко С.О.
Справа №2033/3192/2012 Доповідач: Довгаль А.П.
Категорія: інші
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.
при секретарі - Рудь А.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 травня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (надалі - Фрунзенський ВДВС ХМУЮ),уточнивши її у подальшому, в якій просив: 1.скасувати постанови про стягнення з нього виконавчого збору від 27 лютого 2012 року; 2.постанови про закриття виконавчого провадження від 19 квітня 2012 року визнати незаконними в частині не зняття арешту з майна боржника відповідно до вимог п.п.1 п.1 ст.49 та п.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»; 3.скасувати накладений на майно арешт; 4.скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень від 20 квітня 2012 року по стягненню виконавчого збору; 5.заборонити Фрунзенському ВДВС ХМУЮ вчиняти будь-які виконавчі дії стосовного його майна у зв'язку із закриттям виконавчих проваджень.
Заявлені вимоги скаржник мотивує тим, що 16.02.2012року державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Соколовим С.О. були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих 05.12.2011року на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова №2018/2-673/11/06 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 108579,63 швейцарських франків та 606,50грн.
17 лютого 2012 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №31397687, №31401230, №31402119 з примусового виконання виконавчих листів, виданих 13.01.2012року на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.11.2011року по справі №2-2633/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 160000,00грн., 3% річних в сумі 4247,67грн. та 1762,47грн. судових витрат. Вказаними постановами боржнику надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання. Крім того, 17.02.2012року державним виконавцем винесено постанови про приєднання названих виконавчих проваджень до вже існуючого зведеного виконавчого провадження від 16.02.2012року.
При цьому скаржник зазначає, що на порушення абз.2 п.п.3.6.2 Наказу Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій», копії постанов №31397687, №31401230, №31402119 були надіслані на його адресу 01.03.2012року, про що свідчить відбиток на поштовому конверті ТОВ «Укркур'єр», а отримані ним лише 03.03.2012року. З метою добровільного виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова, 06.03.2012року Фрунзенському ВДВС ХМУЮ для затвердження судом була надана мирова угода, укладена між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ОСОБА_1, яка свідчила про відсутність між цими сторонами спору, та прямо вказувала на погодження боржника добровільно виконати зобов'язання шляхом передачі свого майна в рахунок боргу. Однак, на порушення вимог ст.372 ЦПК України державний виконавець Соколов О.С. направив мирову угоду до суду за місцем виконання рішення для її визнання лише 16.03.2012року, чим порушив визначений законом триденний строк та його право на добровільне виконання.
Скаржник також зазначає, що з метою добровільного виконання ним обов'язків по погашенню боргу, стягувач ОСОБА_5 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з заявою зняти заходи забезпечення позову шляхом скасування арешту майна боржника, накладеного ухвалою цього ж суду від 01.11.2011року. Ухвалою цього суду від 03.04.2012року арешт було скасовано, копія цієї ухвали отримана Фрунзенським ВДВС ХМУЮ 05.04.2012року, але тільки 10.04.2012року державний виконавець Соколов С.О. знімає арешт накладений судом і відразу ж за своєю ініціативою накладає знову арешт на майно скаржника.
Також вказує, що постановами державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Соколова від 19.04.2012року були закінчені виконавчі провадження №31397687, №31401230, №31402119 у зв'язку із визнанням ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.04.2012року відмови стягувача від примусового виконання рішення. Цими постановами виділені в окреме провадження постанови від 27.02.2012року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору за названими виконавчими провадженнями. Постанови про стягнення виконавчого збору як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства підлягають скасуванню.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 травня 2012 року скаргу було задоволено частково: скасовано постанови від 27 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору; скасовано арешт, накладений на рухоме майно та нерухоме майно ОСОБА_1; заборонено Фрунзенському ВДВС ХМУЮ вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно майна ОСОБА_1
У задоволенні скарги в частині визнання дій державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ незаконними ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2012 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції в частині скасування постанов від 27 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, скасування арешту накладеного на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1, заборони Фрунзенському ВДВС ХМУЮ вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно майна ОСОБА_1 - скасовано і в цій частині постановлено нову ухвалу про відмову в задоволенні цих вимог. В решті ухвалу суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2012 року скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі Фрунзенський ВДВС ХМУЮ просить ухвалу суду першої інстанції від 10.05.2012року скасувати в частині: скасування постанов від 27.02.2012року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору; скасування арешту накладеного на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1; заборони Фрунзенському ВДВС ХМУЮ вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно майна ОСОБА_1, а в частині відмови у визнанні дій державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ незаконними оскаржувану ухвалу залишити без змін. Залучити до розгляду справи в якості третьої особи - ВАТ «ОТП Факторинг Україна». При цьому апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну правову оцінку наданим доказам.
Скаржник ОСОБА_1. ухвалу суду першої інстанції від 10.05.2012року в апеляційному порядку не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про визнання дій державного виконавця незаконними при проведенні виконавчих дій в апеляційному порядку не оскаржується, тому відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України колегією суддів в цій частині не переглядається.
Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Зокрема, ч.1 ст.385 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Про порушене право ОСОБА_1 дізнався після винесення державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Соколовим О.С. постанов від 20.04.2012року про відкриття виконавчих проваджень про примусове стягнення з нього на користь держави виконавчого збору в розмірі - 16000,00грн., 176,25грн. та 424,77грн., після чого 23.04.2012року звернувся до суду з цією скаргою. Отже, ним дотримано встановлений ч.1 ст.385 ЦПК України строк на звернення із скаргою.
Так, судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 16 лютого 2012року державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Соколовим С.О. були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих 05.12.2011року на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова №2018/2-673/11/06 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 108579,63 швейцарських франків та 606,50грн.
17 лютого 2012 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №31397687, №31401230, №31402119 з примусового виконання виконавчих листів, виданих 13.01.2012року на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.11.2011року по справі №2-2633/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 160000,00грн., 3% річних в сумі 4247,67грн. та 1762,47грн. судових витрат. Вказаними постановами боржнику надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання.
Також, 17.02.2012року державним виконавцем винесено постанови про приєднання названих вище виконавчих проваджень до вже існуючого зведеного виконавчого провадження від 16.02.2012року.
Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999року №606-ХІV (з послідуючими змінами та доповненнями, надалі - Закон) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч.5 ст.25 Закону).
Відповідно до вимог ч.1 ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження(далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилається адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як убачається з матеріалів справи, постанови №31397687, №31401230, №31402119 від 17.02.2012року були надіслані державним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 - 01.03.2012року, тобто на тринадцятий день, а отримані ним тільки - 03.03.2012року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті. Отже, виконати вимоги названих постанов у добровільному порядку у визначений державним виконавцем строк, якій фактично закінчувався 24.02.2012року, було неможливо.
За таких обставин, винесені 17.02.2012року державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірах - 176,25грн., 424,27грн. та 16000,00грн. були передчасними (а.с. 31-33).
Також, матеріали справи свідчать про те, що після отримання 03.03.2012року копій постанов від 17.02.2012року про відкриття виконавчих проваджень, з метою добровільного виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.11.2011року по справі №2-2633/11, ОСОБА_1 06.03.2012року надав Фрунзенському ВДВС ХМУЮ для затвердження судом мирову угоду, яку було укладено між ним та стягувачем боргу ОСОБА_5, та яка фактично свідчила про відсутність спору між цими сторонами та погодження боржника добровільно виконати зобов'язання шляхом передачі майна в рахунок боргу.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.04.2012року за заявою стягувача боргу ОСОБА_5 були скасовані заходи забезпечення його позову у вигляді арешту майна боржника ОСОБА_1, які накладалися ухвалою цього ж суду від 31.10.2011року, та на підставі якої державним виконавцем 01.11.2011року було винесено постанову про арешт майна скаржника. Державний виконавець 10.04.2012року виносить постанову про зняття арешту накладеного судом та відразу у цей же день накладає арешт на майно ОСОБА_1 відповідно до виконання постанов про стягнення виконавчого збору.
Постановами державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ від 19.04.2012року були закінчені виконавчі провадження №31397687, №31401230, №31402119 у зв'язку із виконанням ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.04.2012року стосовно відмови стягувача від примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.11.2011року по справі №2-2633/11. Даними постановами були виділені в окреме провадження постанови від 27.02.2012року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору за виконавчими провадженнями №31397687, №31401230, №31402119.
20.04.2012року державним виконавцем винесені нові постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірах 16000,00грн., 176,25грн., 424,77грн. (а.с.18-20).
Зокрема, ч.1 ст.28 Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явлених до виконання виконавчого документу державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні (ч.3 цієї статті).
Таким чином, цією статтею врегульовано стягнення виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк встановлений ч.2 ст.25 Закону, тобто для самостійного його виконання. Але, ця норма Закону не може бути застосована у даному випадку, оскільки після отримання копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012року сторони - стягувач та боржник спочатку 06.03.2012року уклали мирову угоду, а після того як вона не була затверджена судом, стягувач ОСОБА_5 відмовився від примусового стягнення і виконавче провадження у зв'язку з цим було закрито. Виконавчих дій стосовно примусового стягнення боргу державним виконавцем не виконувалася, оскільки ніяких доказів з цього приводу матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, при прийнятті рішення суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст.ст. 10, 60 ЦПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до вимог закону, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відхилити.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -
Судове рішення № 29862892, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 11.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2033/3192/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: