Ухвала суду № 29862290, 05.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/782/13 Головуючий 1-ї інстанції Попрас В.О.

Справа №2018/14752/2012 Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі - Рудь А.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області до ОСОБА_1, третя особа: Державна фінансова інспекція в Харківській області про стягнення шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області звернувся до суду з позовом, уточнивши його при розгляді справи, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 до державного бюджету на користь Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області спричинену його протиправними діями шкоду в сумі 16676,03грн., а також судові витрати.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області за 2008р.-2010р., за наслідками якої встановлено ряд порушень фінансово-господарської дисципліни. Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про оплату праці», до складу заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами нормами. Згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів», преміювання керівних органів виконавчої влади, прокуратури, урядових органів державного управління і інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги, здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня. Але, у порушення п.6 вищевказаної постанови КМУ, начальником Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області ОСОБА_1 видано накази №409 від 22.12.2008року та №342 від 22.12.2009року про завершення відповідно бюджетного 2008р. та 2009р. і проведення розподілу, нарахування та виплати економії фонду заробітної плати, яка утворилася протягом року, та які ним були підписані особисто. Вищевказаними умовами оплати праці державних службовців, затверджених постановою КМУ №268 від 09.03.2006року, не передбачено такий вид виплат, як економія фонду заробітної плати, а керівникам установ не надано повноважень приймати рішення про проведення виплат собі особисто та своїм заступникам. Відповідачем ОСОБА_1 у порушення вимог п.6 зазначеної вище постанови КМУ, а саме без дозволу Головної державної інспекції з карантину рослин України, на підставі власних наказів проведено нарахування та виплату заробітної плати в грудні 2008року та в грудні 2009року на загальну суму 74713,00грн., зокрема, начальнику інспекції ОСОБА_1 в сумі 49989,00грн., заступнику начальника ОСОБА_2 в сумі 24724,00грн., останнім у добровільному порядку було повністю відшкодовано зайво нараховану йому премію у вищезазначеній сумі. Державна інспекція з карантину рослин по Харківській області утримується за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.10.2011р. кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України закрито на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році». Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області, у порушення вимог чинного законодавства, дав згоду головному бухгалтеру на складання наказів про розподіл, нарахування та виплату собі та своєму заступнику премій, чим спричинив збитки Державі на загальну суму 74713,00грн. Згідно ч.2 ст.14 Закону України «Про амністію у 2011 році» амністія не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду. Більш того, згідно ст.5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» в редакції, що діяла на момент винесення постанови Дзержинським районним судом м. Харкова, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, йому неправомірно було виплачено грошові кошти на загальну суму 49989,00грн. На теперішній час ОСОБА_1 добровільно відшкодував заподіяну шкоду в розмірі 33312,97грн., отже, залишок невідшкодованої шкоди становить суму - 16676,03грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор та представник Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області, в інтересах якої заявлено позов, заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов не визнала, вважає вимогу про відшкодування майнової шкоди незаконною та безпідставною та такою, що порушує майнові права відповідача та норми діючого законодавства України.

Представник третьої особи Державної фінансової інспекції в Харківській області - Проніна О.С. позов підтримала.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області у відшкодування шкоди в розмірі 16676,03грн. і на користь держави судовий збір в сумі 214,60грн.

Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позу відмовити, вказуючи на його незаконність та необґрунтованість, на допущені порушення норм матеріального та процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що при розгляді Дзержинським районним судом м. Харкова кримінальної справи №1-1229/2011 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.367 КК України, Державною інспекцією з карантину рослин по Харківській області було заявлено цивільний позов на суму 48519,00грн. Однак, при розгляді справи було встановлено, що дійсна реальна шкода становила суму 31842,97грн., яка відшкодована ОСОБА_1, про що було зазначено у вищеназваній постанові суду. Цей факт, як він вважає, має преюдиційне значення. Оскільки в межах кримінальної справи вже розглядався аналогічний позов, тобто між тими самими сторонами і з приводу того ж самого предмету, тому суд безпідставно додатково стягнув з нього ще 16676,03грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Задовольняючи позов прокурора, суд дійшов обґрунтованого висновку, що на даний час ОСОБА_1 залишаються не відшкодованими грошові кошти в розмірі 16676,03грн., які правомірно стягнув з відповідача на користь Держави - в особі Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області.

Судовим розглядом встановлено, що згідно наказу Головної державної інспекції з карантину рослин України №98-ОС від 02.11.2005року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області (а.с.17).

Контрольно ревізійним управлінням в Харківській області (надалі - КРУ в Харківській області) в листопаді 2010року-січні 2011року здійснено планову ревізію фінансового-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області за 2008-2009р.р. та завершений період 2010року. Результати ревізії були відображені в службовому двосторонньому документі - Акту від 18.01.2011року №07-20/1.

У подальшому, КРУ в Харківській області направило Державній інспекції з карантину рослин по Харківській області письмову вимогу від 09.02.2011року №07-21/1341 про усунення порушень, виявлених ревізією у фінансово-господарській діяльності цієї державної установи (а.с. 9-11).

Зокрема, ревізією було встановлено, що працюючим у цей період начальником Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області ОСОБА_1 на підставі власних наказів по Облдержкарантину, а саме від 22.12.2008року №409 та від 22.12.2009року №342, у порушення вимог п.6 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006року №268, проведено нарахування і зайво виплачена премія собі та його заступнику ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 добровільно відшкодував зайво нараховану йому премію в розмірі 24724,00грн., а у відношенні ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.367 КК України. По цій кримінальній справі Державною інспекцією з карантину рослин по Харківській області заявлявся цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь зайво виплаченої йому премії - в сумі 48519,00грн. (а.с.31-32).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2011 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.367 ч.2 КК України на підставі п.4 ст.6 КПК України провадженням закрита у зв'язку з застосуванням до нього пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» (а.с.33).

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області, у порушення вимог чинного законодавства, дав згоду головному бухгалтеру на складання наказів про розподіл, нарахування та виплату собі та своєму заступнику премій, чим спричинив збитки Державі на загальну суму 74713,00грн. Зокрема, в постанові вказано, що суми, які незаконно були нараховані та виплачені ОСОБА_1 в якості премій складали: у грудні 2008р. - 24989,00грн., в грудні 2009р.- 25000,00грн., отже загальна сума становить - 49989,00грн. (24989,00грн.+ 25000,00грн.).

Згідно ч.2 ст.14 Закону України «Про амністію у 2011 році» амністія не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Також, відповідно до ст.5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» в редакції, що діяла на момент винесення постанови Дзержинським районним судом м. Харкова від 20.10.2011року, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Із тексту цієї постанови не вбачається, що заявлений в межах розгляду кримінальної справи цивільний позов розглядався та вирішувався по суті. Лише в якості обставин, які пом'якшують відповідальність, судом було вказано «повністю погасив цивільний позов, що підтверджується квитанцією про перерахування суми в розмірі 31812,97грн.»

Колегія суддів погоджується з доводами суду стосовно того, що у разі закриття кримінальної справи з вищевказаних підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, про що містяться роз'яснення у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна».

Оскільки частину неправомірно отриманих грошових коштів в сумі 31812,97грн. ОСОБА_1 відшкодував добровільно, тому залишок в розмірі 16676,03грн. (49989,00грн. - 31812,97грн. = 16676,03грн.) на теперішній час залишається не відшкодованим.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -