Рішення № 29862359, 30.01.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/12722/2012

Провадження № 2/202/415/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в березні 2011 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просили стягнути солідарно із відповідачів заборгованість в розмірі 50 031 грн. 01 коп.; звернути стягнення на предмет застави нерухоме майно, а саме: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 1999 року випуску, тип ТЗ СЕДАН, колір ОСОБА_4, шасі (кузов, рама, коляска) VIN 13120200009690065, зареєстрований Дніпропетровським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 02.08.2000 року, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯАА № 506565, виданого Дніпропетровським МРЕВ-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 02.08.2000 року та стягнути понесені судові витрати по справі в сумі 1820 грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «СЕБ БАНК» були задоволені частково.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, від 11 вересня 2012 року, заочне рішення від 08 липня 2011 року було скасовано.

При новому розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № Е_096/52_08 від 25.02.2008 року в розмірі 72 929,62 грн.

Представник позивача відповідно до заяви від 30.01.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідачі в судове засідання у справі не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить розписка в судовому повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2008 року між АБ «Факторіал-Банк» ( правонаступником якого є ПАТ «СЕББАНК», а відповідно до статуту (п.1.1) правонаступником «СЕББАНК» є ПуАТ «Фідобанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Е_096/52_08 на суму 50 000 грн., строком до 24 лютого 2010 року зі сплатою відсотків у розмірі 24 % річних в валюті Кредиту за користування коштами. Кредит виданий для придбання нерухомості. Відповідно до п.1.1 договору позичальник приймає кредит та зобовязується повернути не пізніше встановленого строку, сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах , що передбачені договором. Відповідно до п.3.3.3 позичальник зобовязався щомісячно проводити часткове погашення кредиту в строки та в сумі згідно з Графіком погашення заборгованості за Кредитом. Згідно до п.3.2.3 ОСОБА_5 має право вимагати від позичальника повного дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за цим договором та за іпотечним договором протягом десяти робочих днів предявлення вимоги позичальнику.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором були укладені договори поруки від 25.02.2008 року між банком та ОСОБА_2 (Відповідач -2) та ОСОБА_3 (Відповідач-3), згідно яких вони відповідають перед банком у тому ж обємі, що і відповідач-1 всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.

Крім того, в забезпечення виконання умов за Кредитним договором № Е_096/52_08 від 25.02.2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір застави, де предметом застави є транспортний засіб, а саме: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 1999 року випуску, тип ТЗ СЕДАН, колір ОСОБА_4, шасі (кузов, рама, коляска) VIN 13120200009690065, зареєстрований Дніпропетровським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 02.08.2000 року, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯАА № 506565, виданого Дніпропетровським МРЕВ-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 02.08.2000 року.

Відповідач суму кредиту використав. Однак, у призначений строк повернення кредитних коштів та сплату відсотків не здійснював, у зв`язку з чим заборгованість по кредиту станом на 01.11.2012 року становить 72929 грн. 62 коп., а саме: нараховані проценти 130 грн. 44 коп.; прострочені нараховані проценти за період з 25.02.2011 року по 01.11.2012 року включно 23556 грн. 32 коп.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за період з 27.03.2009 року по 31.10.2012 року 21292 грн. 35 коп.; борг за простроченою частиною кредиту 27950 грн. 51 коп.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження, а тому відповідачі зобов'язані оплатити заборгованість за кредитним договором, а саме: борг за простроченою частиною кредиту 27950 грн. 51 коп.

Оскільки проценти є платою ( винагородою) за користування грошовими коштами, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення нарахованих процентів 130 грн. 44 коп.; та прострочених нарахованих процентів за період з 25.02.2011 року по 01.11.2012 року включно 23556 грн. 32 коп. законні та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені нарахованої за неналежне повернення кредиту та сплату процентів в розмірі 21292,35 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Базою для розрахунку пені є сума виконаного неналежним чином грошового зобов'язання.

При цьому неналежним виконанням грошового зобов'язання є його прострочення. За кредитними договорами простроченням є несплата чи несвоєчасна сплата позичальником кредиту та процентів за його користування. Пеня стягується за кожний день прострочення виконання обов'язків боржником щодо повернення кредиту.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються ЦК України та Законом України № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року.

Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Слід зауважити, що ст.1 Закону України № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але саме для пені по грошових зобов'язаннях встановлене обмеження ст. 3 Закону, відповідно до якої розмір пені не може перевищуй подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає за можливим зменшити розмір пені та стягнути із відповідачів пеню в розмірі 5000 грн.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, підлягає стягненню з відповідачів на його користь відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 566,37 грн. в рівних частках, тобто по 188,79 грн. з кожного відповідача (566,37 : 3=188,79).

Керуючись: ст. ст. 526, 546, 553, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.11,15,27, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» - задовольнити частково.

Стягнути заборгованість за кредитним договором № Е_096/52_08 від 25.02.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»( МФО 300175, код ЄДРПОУ 14351016, що знаходиться за адресою:49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 28) у розмірі 56637,27 грн. (Пятдесят шість тисяч шістсот тридцять сім грн. 27 коп.), яка складається з наступного: нараховані проценти 130 грн. 44 коп.; прострочені нараховані проценти за період з 25.02.2011 року по 01.11.2012 року включно 23556 грн. 32 коп.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за період з 27.03.2009 року по 31.10.2012 року 5000 грн. 00коп.; борг за простроченою частиною кредиту 27950 грн. 51 коп.:

солідарно з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3);

солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судовий збір у розмірі 188 грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судовий збір у розмірі 188 грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судовий збір у розмірі 188 грн. 79 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Слюсар