Рішення № 29853538, 20.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р.Справа № 5023/5917/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", м. Новомосковськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт. Малинівка про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - Коновалова В.В., дов. №7 від 01.01.13р.

Представник відповідача - Аргунов В.В., дов. б/н від 01.11.12р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Утиліта" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Малинівський склозавод" 3582,96 грн. 3% річних та 9385,80 грн. інфляційних, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань з оплати поставленого товару за договором №16 від 01.07.09р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача визнавав позовні вимоги в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.10р. по справі №05/117-10 позов ЗАТ "Утиліта" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 14391,32 грн., 3% річних в сумі 2365,74 грн. та інфляційних в сумі 10406,80 грн залишено без розгляду. Решту позову задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" на користь Закритого акціонерного товариства "Утиліта" заборгованість за договором №16 від 01.07.09 р. в сумі 160104,60 грн., державне мито в сумі 1601,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 206,97 грн.

Вказаним рішенням встановлено наступне.

01.07.09 р. сторонами був укладений договір №16 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупцю скло бій безбарвний тарний (далі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, викладених в даному договорі.

Згідно п. 1.2 договору загальний обсяг поставки товару орієнтовно складає 500 тон і вказується в накладних та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна однієї тони товару встановлюється у гривнях і складає 810,00 грн., з урахуванням ПДВ 20%, без врахування на транспортування товару. Ціна товару вказується в рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в національній валюті України. Оплата здійснюється в наступному порядку: 100% від вартості партії постачаємого товару покупець оплачує продавцю на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження цієї партії товару; витрати на транспортування партії товару від складу постачальника до складу покупця оплачує покупець на користь постачальника на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження цієї партії товару, відповідно до рахунків-фактур, виставлених постачальником покупцю.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору оплата за партію товару виконується у розмірі сум, вказаних в супровідних товарних документах, які додаються до кожної партії товару та відповідно виставлених рахункам-фактурам.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу за період дії договору товар на загальну суму 2415690,40 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, підписами уповноваженої особи відповідача в них, копіями товарно-транспортних накладних, копіями податкових накладних та копіями довіреностей відповідача на отримання товару.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором, сплативши відповідачу за отриманий товар 2255585,80 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача та копіями платіжних доручень, наданих відповідачем.

Таким чином, заборгованість за отриманий відповідачем товар по видатковим накладним: №РН-0001480 від 06.11.09 р. на суму 19456,20 грн., №РН-0001481 від 06.11.09 р. на суму 19845,00 грн., №РН-0001493 від 11.11.09 р. на суму 20460,60 грн., №РН-0001494 від 11.11.09 р. на суму 20606,40 грн., №РН-0001524 від 18.11.09 р. на суму 19861,20 грн., №РН-0001525 від 18.11.09 р. на суму 20266,20 грн., №РН-0001575 від 02.12.09 р. на суму 20266,20 грн., №РН-0001576 від 02.12.09 р. на суму 19342,00 грн. становила в загальній сумі 160104,60 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків по договору № 16 від 01.07.09 р станом на 15.04.10 р.

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач - ТОВ "Малинівський склозавод" прострочив виконання грошового зобов"язання щодо оплати поставленого позивачем - ЗАТ "Утиліта" товару за договором №16 від 01.07.09 р., що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.10р. по справі №05/117-10.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно розрахунку позивача, у зв"язку із порушенням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого товару за договором №16 від 01.07.09 р., він просить стягнути з нього 3582,96 грн. 3% річних та 9385,85 грн. інфляційних, нарахованих за періоди з моменту поставки товару за видатковими накладними №РН-0001480 від 06.11.09 р. на суму 19456,20 грн., №РН-0001481 від 06.11.09 р. на суму 19845,00 грн., №РН-0001493 від 11.11.09 р. на суму 20460,60 грн., №РН-0001494 від 11.11.09 р. на суму 20606,40 грн., №РН-0001524 від 18.11.09 р. на суму 19861,20 грн., №РН-0001525 від 18.11.09 р. на суму 20266,20 грн., №РН-0001575 від 02.12.09 р. на суму 20266,20 грн., №РН-0001576 від 02.12.09 р. на суму 19342,00 грн., по момент фактичної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар - 31.08.10р.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3582,96 грн. 3% річних та 9385,85 грн. інфляційних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 625, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 35, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт.Малинівка, вул.Соїча, 5, код ЄДРПОУ 32858847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Північна, 1а, код ЄДРПОУ 51200) 3582,96 грн. 3% річних, 9385,85 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.02.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.