Рішення № 29853436, 06.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.13 р. Справа № 5006/40/24/2012

за позовом Приватного підприємства «Дніпротранслогістик», м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка,

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка

про стягнення 268127,95 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Семенчонок О.В. - директор; Зімов С.В., юрисконсульт, довіреність №2005 від25.07.2012;

від відповідача1 - ОСОБА_5, довіреність №2413 від 03.08.2012;

від відповідача2 - ОСОБА_5, довіреність №2465 від 07.08.2012.

Приватне підприємство «Дніпротранслогістик» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач1) про стягнення 291846,08 грн. заборгованості.

04.09.2012 ухвалою господарського суду Донецької області було залучено до участі у справі іншого відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач2).

Заявою від 19.09.2012р. позивач звернувся до суду про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідачів 268127,95 грн. солідарно.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2012 провадження у справі було зупинено, у зв'язку з направлення судового доручення про надання правової допомоги. Провадження у справі було поновлено 11.02.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем1 була укладена контракт - заявка № 43/07 від 08.07.11, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язався здійснити перевезення за маршрутом м. Калуга - м. Донецьк. Фактично перевізником був відповідач2. Під час перевезення, вантаж було пошкоджено внаслідок ДТП, та визнано таким, що не може бути використаний за прямим призначенням, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків, які просить стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідач1 позовні вимоги не визнав, зазначивши, що не укладав з позивачем контракт-заявку №43/07 від 08.07.2011, не підписував даний документ та не прикладав до неї своєї печатки. Також позивачем не наданий оригінал контракт - заявки, що свідчить про відсутність договірних відносин позивача з відповідачем1. Крім того, позивач надав заяву про застосування позовної давності.

Представник відповідача2 заперечував проти задоволення позову та зазначив, що дійсно перевізником був він, але виконував перевезення згідно усної домовленості між ним та представником відправника - ТОВ «САБМиллер РУС». Жодних договорів з позивачем на спірне перевезення не укладав. Крім того, вантаж був застрахований.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 26.07.2012 до 09.08.2012, з 09.08.2012 до 22.08.2012, з 22.08.12 до 04.09.2012 та з 04.03.2013 до 06.03.2013.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

08.07.11 між позивачем та відповідачем1 була укладена контракт - заявка №43/07 (договір транспортного експедирування), за умовами якої відповідач1 підтвердив надання автомобіля Рено (реєстраційний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2, водій - ОСОБА_7) для здійснення перевезення вантажу - пиво у кількості 20 тон за маршрутом м. Калуга (РФ) - м. Донецьк (Україна) (а.с.16 т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_1 займається такими видами діяльності: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, організація перевезення вантажів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.69 т.1).

Зазначена заявка була укладена на виконання заявки на перевезення погодженою між позивачем та ТОВ «Вента - Транс ТЛ» (а.с.15), яке, в свою чергу, діяло на виконання умов договору транспортної експедиції № 01/01-09 від 19.01.2009, укладеного з ТОВ «САБМіллер РУС» (а.с.137-139 т.1).

12.07.2011 згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 10009180/120711/0005004 ТОВ «САБМіллер РУС» (відправник) відправив на адресу ПАТ «Міллер Брендз Україна» вантаж - пиво солодове, 1210 упаковок, 22 піддони, 24200 пляшок. Перевізник - ОСОБА_2 (а.с.134 т.1).

Вантаж прийняв до перевезення ОСОБА_7, на підставі довіреності виданої ТОВ «Вента-Транс ТЛ» (а.с.18).

13.07.2011 автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1, та причеп Lamberet, реєстраційний номер НОМЕР_2, зазнали механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на а/ш Москва-Белгород 360км.+320м. (а.с.88,89).

Після ДТП вантаж був перевантажений до іншого транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_3, та повернутий на склад вантажовідправника.

Відповідно до акту №1 огляду готової продукції на складі ГП ТОВ «САБМіллер РУС» від 20.07.2011, який підписаний, зокрема, водієм а/м НОМЕР_3 - ОСОБА_8 та представником СПД «ОСОБА_2» - ОСОБА_9, вся продукція знаходиться в не стандартній упаковці (ящики від овочів, картонні коробки). На пляшках - пошкоджені паперові етикетки, залишки стекла. Дана продукція не відповідає стандартам ТОВ «САБМіллер РУС» (а.с.33 т.1).

Згідно експертного висновку відділу по управлінню якістю №70 від 20.07.2011, вся продукція, що надійшла після ДТП знаходиться не в стандартній упаковці - ящики від овочів, картонні коробки. На пляшках - пошкоджені паперові етикетки, залишки стекла. Сліди забруднення на більшості продукції. Вся продукція, що надійшла не відповідає стандартам ТОВ «САБМіллер РУС» до упакованої продукції, несе додаткові потенційні ризики для споживача, що суперечить вимогам Системи Харчової безпеки НАССР, яка діє на заводі (а.с.32 т.1).

Наказом № 111 від 21.07.2011, продукцію, що не відповідає вимогам та стандартам ТОВ «САБМіллер РУС», наказано утилізувати (а.с.34 т.1).

За висновком експертизи № 0430100178/2011 від 25.07.2011, проведеної Калузькою торгово-промисловою палатою, наданий на експертизу вантаж - пиво «Міллер Дженьюин Драфт» у скляних пляшках 0,5 л, що надійшов на адресу ТОВ «САБМіллер РУС», м.Калуга, після пошкодження (з місця ДТП в 4 км. від м. Орел) доставлений без оригінальної упаковки (пляшки розміщені в пристосованій тарі), що не виключає додаткового їх пошкодження при транспортуванні. Небезпека продукції для споживача не забезпечена (а.с.24-30 т.1).

Пошкоджена внаслідок ДТП продукція, згідно з актом утилізації продукції від 29.07.2011, була утилізована (а.с.31 т.1).

ТОВ «САБМіллер РУС» пред'явило претензію ТОВ «Вента-транс ТЛ», відповідно до якої просить компенсувати понесені збитки в розмірі 1074266,2 російських рублів, що складаються з: 1040866,2 рос. рублів - вартість втраченого продукту, відповідно до довідки відправника (а.с.21 т.1); 6700 рос. рублів - вартість товарної експертизи, проведеної Калузькою торгово-промисловою палатою (а.с.22-23 т.1); 26700 рос. рублів - вивезення та утилізація пошкодженого товару (а.с.35-36 т.1).

Зазначена претензія була задоволена (а.с.90, 113 т.1).

06.09.2011 ТОВ «Вента-транс ТЛ» надіслало претензію позивачу, в якій просить відшкодувати понесені збитки (а.с.12-13 т.1).

Згідно акту заліку взаємних вимог № 1 від 30.09.2011, ТОВ «Вента-транс ТЛ» та позивач здійснили залік зустрічних однорідних вимог у розмірі 774000 рос. рублів (а.с.39 т.1), що відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля на 30.09.2011 становить 193592,88грн.

Відповідно до акту заліку взаємних вимог № 05/09-1від 05.09.2012 ТОВ «Вента-транс ТЛ» та позивач здійснили залік зустрічних однорідних вимог у розмірі 300266,2 рос. рублів (а.с.3 т.2), що відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля на 05.09.2012 становить 74535,08грн.

17.01.2012 позивачем було надіслано претензію відповідачу1 з проханням відшкодувати збитки в розмірі 291846,08грн. (а.с.9-11 т.1).

Відповідь відповідач на претензію не надав, понесені позивачем збитки не відшкодував.

Згідно відповіді Відкритого страхового акціонерного товариства «ИНГОССТРАХ», страхове відшкодування ТОВ «Вента-транс ТЛ» за договором страхування №483-037917/10/FFW не здійснювалось (а.с.18-23 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України(далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 623 ЦК України, яка кореспондується з частиною 1 статті 224 ГК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2 ст. 623 ЦК України).

За приписами ч.2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст.225 ГК України, до складу збитків,що підлягають відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ч.1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор)зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Аналогічне положення закріплено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», відповідно до якої експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно ч.2 ст. 932 ЦК України, у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 618 ЦК України встановлено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 ЦК України), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до ч. 3 ст.14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Таким чином, відповідач1 є саме тією особою, яка згідно разової контракт-заявки № №43/07 від 08.07.2011 несе відповідальність перед позивачем за пошкодження вантажу перевізником.

Доводи відповідача1, що позов не підлягає задоволенню оскільки позивачем не наданий оригінал контракт-заявки № 43/07 від 08.07.2011, яка містила б оригінальний підпис та печатку відповідача1 судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контракт-заявка укладена у спрощений спосіб, що відповідає приписам ч. 1 ст. 181 ГК України, а саме позивач надіслав контракт-заявку факсом, після чого відповідні графи, які були порожніми, були заповнені та зазначено марку, державний номер автомобіля, прізвище, ім'я та по-батькові водія, який надалі прийняв вантаж до перевезення на зазначеному транспортному засобі по довіреності виданої ТОВ «Вента - транс ТЛ». Контракт-заявка №43/07 підписана та скріплена печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, після чого була надіслана позивачу також факсом. У зв'язку з цим у позивача відсутня контракт - заявка №43/07 з оригінальним підписом та печаткою відповідача1.

Крім того, позивачем був наданий та оглянутий судом у судовому засіданні оригінал контракт-заявки позивача, яка була відправлена відповідачу1 факсом, та оригінал факсимільної відповіді.

Відповідачем2 не доведені та не підтверджені доказами обставини, що свідчать про досягнення усної чи іншої домовленості між Відповідачем2 та ТОВ «САБМіллер РУС» на здійснення спірного перевезення.

Заява відповідача1 про застосування позовної давності, у зв'язку з пропуском позивачем строку передбаченого ч.4 ст.315 ГК України, задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли не з договору перевезення, а з договору транспортного експедирування, а відтак, у цих відносинах повинна застосовуватись загальна позовна давність, яка відповідно до ст. 257 ЦК України становить 3 роки. Отже, позовна давність не сплила.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги Приватного підприємства «Дніпротранслогістик» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

В задоволенні позову Приватного підприємства «Дніпротранслогістик» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Судовий збір в розмірі 474 грн. 36 коп. повертається позивачу згідно з ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивачем був зменшений розмір позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Дніпротранслогістик» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_5) на користь Приватного підприємства «Дніпротранслогістик» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Беринга, 124, код ЄДРПОУ 36494944) 268127 грн. 95 коп. збитків та 5362 грн. 56 коп. витрат з оплати судового збору.

Повернути Приватному підприємству «Дніпротранслогістик» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Беринга, 124, код ЄДРПОУ 36494944) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 474 грн. 36 коп.

В задоволенні позову Приватного підприємства «Дніпротранслогістик» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 11 березня 2013 року.

Суддя Говорун О.В.