КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1077/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005322308, № 0005332308 від 09.08.2011р., -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідача) у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0005322308, № 0005332308 від 09.08.2011р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 0101.2009р. по 31.12.2010р. за наслідками якої складено Акт перевірки від 21.07.2011р. №1686/23-08/01387432.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 09.08.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 00053323083, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за податком на додану вартість на 393 990 грн., у т.ч. 78 798 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0005322308, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за податком на прибуток підприємств на 219 331 грн., у т.ч. 43 866 грн. штрафних (фінансових) санкцій, з яким позивач не згодний у частині збільшення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за податком на прибуток підприємств на 142 691,25 грн., у т.ч. 28 538,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій з нижчевикладених міркувань.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять підтвердження того, що позивачем порушено вимоги законодавства, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки є припущенням відповідача та не підтверджуються жодними доказами.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
В Акті перевірки відповідач прийшов до висновку про відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) УВТК ПАТ «КИЇВМЕТРОБУД» від ТОВ «Столичний град», на виконання укладених договорів, а саме відсутність у останнього майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком, оскільки правочини з ТОВ «Столичний град» були укладені з додержанням всіх вимог чинного законодавства.
Продавцем (постачальником) ТОВ «Столичний град» було здійснено поставку гранітної продукції, оргтехніки та надані послуги з оренди опалубки, що підтверджується видатковими та податковими накладними та актами про надання послуг з оренди. В свою чергу, Позивач отримав гранітну продукцію, оргтехніку та послуги з оренди опалубки та провів за них розрахунки в межах наявних у нього фінансових можливостей, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Щодо донарахування податкових зобов'язань за позивачем були порушені п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Під час перевірки були надані відповідні податкові накладні, отримані від ТОВ «Столичний град», які дають позивачу право на податковий кредит на суму 291 640,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Столичний град» було платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ від 02.03.2007р. № 100030850), індивідуальний податковий номер - 349653026595; включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (свідоцтво про державну реєстрацію від 28.02.2007 р. № 1 074 102 0000 023656).
Факт отримання позивачем від ТОВ «Столичний град» гранітної продукції підтверджено видатковими накладними, податковими накладним, документами, які підтверджують перевезення граніту, які були надані під час перевірки. Крім цього, факт використання згаданої гранітної продукції нашим підприємством під час будівництва Куренівсько-червоноармійської лінії метрополітену від станції «Либідська» до станції «Васильківска» підтверджено актами виконаних робіт, які затверджені замовником будівництва - КП «Київський метрополітен»; факт отримання БМУ-3 Позивачем від ТОВ «Столичний град» послуг по оренді опалубки підтверджено відповідними актами, які були надані під час перевірки, та знайшли своє відображення у актах виконаних робіт, які позивачем підписано із замовником будівництва.
Крім того, суд зазначає, що юридична особа не несе відповідальність за правильність ведення особистого податкового обліку контрагента та не несе відповідальності за правомірність/неправомірність (злочинність) дій своїх контрагентів, підроблення ними документів, дій щодо фіктивності діяльності контрагентів у разі вчинення з ними реальних господарських операцій та інших неправомірних дій.
Таким чином, апеляційна інстанція дійшла висновку про не відповідність висновків податкового органу обставинам справи, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення з протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 11.03.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.
Судове рішення № 29846105, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1077/12/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: