Ухвала суду № 29844789, 12.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1817/3800/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - МоісеєнкоНомер провадження 11/788/147/13 Суддя-доповідач - Ященко В. А. Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ященка В. А.,

суддів - Демченка М. О., Моїсеєнко Т. М.,

з участю прокурора Савостьянової Л.В.

потерпілого ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду від 28 грудня 2012 року, яким,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий 1.02.2010 року за ст.185 ч.2 ККУ на 2 роки позбавлення

волі і звільнений від відбування покарання за випробуванням, з іспитовим

строком на 2 роки, 18.10.2010 року відповідно до ст.78 ККУ направлений

для відбування покарання до виправної колонії, 1.09.2011 року звільнений

від відбування покарання на підставі ЗУ «про амністію»,

засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, остаточно призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судима,

засуджена за ст.198 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладені обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимий,

засуджений за ст.198 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладені обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

відповідно до ст.89 ККУ раніше не судимий,

засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки 6 місяців.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_6 покладені обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, солідарно 560 грн. на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, а також з ОСОБА_3 235 грн. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними і засуджені за вчинення злочинів при таких обставинах:

21 жовтня 2011 року, близько 21 години, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, який вже засуджений, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, попередньо домовившись між собою, розподіливши ролі, з гаражу ОСОБА_7, що у селі Степанівка, Сумського району, вкрали різне майно на загальну суму 851 грн.5 коп.

16 червня 2012 року, близько 22 години, ОСОБА_4 проник до господарства ОСОБА_7, що селі Степанівка, Сумського району де з сараю вкрав мішок з мідним дротом вагою 36 кг. вартістю 1 332 грн.

Не маючи змоги сам донести викрадений провід, ОСОБА_4 пішов до своєї сестри ОСОБА_4 та її співмешканця ОСОБА_5, яким повідомив про те, що він вкрав провід і попросив допомогти його донести, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що майно є викраденим, тобто добуто злочинним шляхом, допоміг перенести викрадене майно до місця свого помешкання у селі Степанівка.

17 червня 2012 року, близько 10-ї години, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4, достовірно знаючи, що мідний дріт був добутий злочинним шляхом, відвезли до центру села Степанівка де і продали його невідомим особам.

14 липня 2012 року, близько 16 години, ОСОБА_4 у сквері Чорнобильців, що у місті Суми по провулку Сумському, побачивши ОСОБА_9, який спав під деревом, таємно викрав у ОСОБА_9 сумку, мобільний телефон і інше майно на загальну суму 774 грн.

27 вересня 2012 року, близько 18-ї години, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, попередньо домовившись між собою та розподіливши ролі, проникли до господарства ОСОБА_2 у селі Лікарське, Сумського району, звідки вкрали металеві вироби на загальну суму 560 грн.

Засуджений ОСОБА_4 на вирок суду подав апеляцію у якій вказує, що він вину свою визнав повністю, а шкода заподіяна яка ним заподіяна відшкодована повністю, а тому він просить вирок суду змінити та пом'якшити йому покарання.

Засуджені по цій же справі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок суду апеляції не подавали.

Вислухавши доповідь судді, думку засудженого, який просив задовольнити його апеляцію та пом'якшити йому покарання, потерпілого ОСОБА_2, який заявив, що шкода йому не відшкодована і що стосується питання про покарання засудженому ОСОБА_4 то потерпілий покладався на розсуд суду, прокурора, який вважав, що вирок суду є законним і просив цей вирок залишити без змін, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинів при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2 та 185 ч.3 КК України у поданій апеляції під сумнів не ставляться.

Що стосується призначеного засудженому покарання, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції вирішуючи це питання в повному обсязі дотримався вимог ст.65 КК України, при цьому судом враховані ті пом'якшуючі покарання засудженого обставини на які посилається автор апеляції. При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що доводи апеляції засудженого стосовно того, що він в повному обсязі відшкодував шкоду заподіяну його злочинними діями не в повному обсязі відповідають дійсності, адже з матеріалів кримінальної справи випливає, що потерпілому ОСОБА_2 матеріальна шкода так і не була відшкодована. З огляду на це, суд першої інстанції цілком обґрунтовано у вироку зазначив, що засудженим ОСОБА_3 заподіяна шкода відшкодована частково. Не залишає поза увагою колегія суддів і те, що ОСОБА_3 вчинив ряд злочинів перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що ОСОБА_3 вже був засуджений за вчинення корисливих злочинів і звільнившись з місць позбавлення волі вже через місяць вчинив нову крадіжку чужого майна.

Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду відносно ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим, і покарання призначене судом є справедливим, а тому передбачених законом підстав для задоволення апеляції засудженого, зміни вироку суду та пом'якшення засудженому покарання, немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, 1960 року, а також п.п.11 і 15 розділу 11 Перехідних положень КПК України, 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду від 28 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.

СУДДІ:

Ященко В. А. Демченко М. О. Моїсеєнко Т. М.