Ухвала суду № 298417, 20.11.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

20.11.06 Справа № 13/216-2799

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Скочко Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Бучацької МДПІ від 01.08.06 № 1948

на постанову господарського суду Тернопільської області від 14.07.06

у справі 13/216-2799

за позовом ТзОВ»СП»Чайка»

доБучацької МДПІ

проскасування податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

Від відповідача Братівник І.В. дор. у справі

Від позивача_ - Кошик І.В.

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Тернопільської області від 14.07.06 у справі № 13/216-2799, позов ТзОВ»СП»Чайка»

задоволено. Скасовано податкове повідомлення- рішення № 31/0002911500/0 від 05.06.06.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Бучацька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити. Зокрема апелянт в обґрунтування своїх доводів зазначає, що позивач згідно договору купівлі- продажу від 05.05.05 № 10 повинен був отримати пічне паливо. На отримання даного палива складено акт від 01.07.05 про надходження ТМЦ. Отримання палива відображено у бухгалтерському обліку. Згідно актів виміру остатків палива, останнє було списано. В силу норм Закону України »Про ПДВ», суми ПДВ сплачені за одержані ТМЦ включено до податкового кредиту по спеціальній декларації за травень 2005 року. Перевіркою зафіксовано, що договір купівлі- продажу, податкова накладна видана продавцем, засвідчені факсимільним підписом посадової особи контрагента позивача та скріплені печаткою. Податкова накладна на підставі якою позивач відніс суми ПДВ до податкового кредиту складена з порушенням п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 № 233/2037. Також позивачем до перевірки не представлено товарно- транспортних накладних, які б підтверджували факт отримання позивачем ТМЦ, незалежно чиїм транспортом здійснювалась поставка. Згідно норм чинного законодавства, відсутність товарно транспортних накладних, податкових накладних є підставою для не включення сум ПДВ сплачених за придбання товару до податкового кредиту. Як встановлено податковим органом за результатами проведеної зустрічної перевірки контрагента позивача, останній носить ознаки фіктивного підприємства. Також за результатами даної перевірки, встановлено, що контрагент позивача не включив суми ПДВ до податкових зобов»язань відповідних звітніх періодів, а тому позивач на думку апелянта не мав правових підстав для включення даних сум ПДВ до податкового кредиту.

У поданих запереченнях, позивач не погодився із доводами апелянта з підстав викладених у запереченнях, просив постанову суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення позивача, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з УПП »Укртехмаш»за період з 01.01.04 по 31.12.05 ( акт № 51/15/24621592 від 26.05.06) прийнято податкове повідомлення- рішення № 31/0002911500/0 від 05.06.06 про нарахування 5308 грв. штрафних санкцій.

Зокрема перевіркою зафіксовано, що позивач згідно договору купівлі- продажу від 05.05.05 № 10 повинен був отримати пічне паливо. На отримання даного палива складено акт від 01.07.05 про надходження ТМЦ. Отримання палива відображено у бухгалтерському обліку. Згідно актів виміру остатків палива, останнє було списано. В силу норм Закону України »Про ПДВ», суми ПДВ сплачені за одержані ТМЦ включено до податкового кредиту по спеціальній декларації за травень 2005 року. Перевіркою зафіксовано, що договір купівлі- продажу, податкова накладна видана продавцем, засвідчені факсимільним підписом посадової особи контрагента позивача та скріплені печаткою. Податкова накладна на підставі якою позивач відніс суми ПДВ до податкового кредиту складена з порушенням п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 № 233/2037. Також позивачем до перевірки не представлено товарно- транспортних накладних, які б підтверджували факт отримання позивачем ТМЦ, незалежно чиїм транспортом здійснювалась поставка. Згідно норм чинного законодавства, відсутність товарно транспортних накладних, податкових накладних є підставою для не включення сум ПДВ сплачених за придбання товару до податкового кредиту.

Із доводами перевіряючих викладених в акті перевірки не можна погодитися, оскільки ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік", обовязковим реквізитом первинного документу і зведеного облікового регістру розглядає особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, приймаючу участь у здійсненні господарських операцій. До інших даних можна віднести і факсиміле особи.

Такаж позиція передбачена п.З ст.207 ЦК України, яка визначає факсимільний підпис аналогом власноручного підпису.

Відповідно до п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, документ може -бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила підпис. Відповідно до п.п.7.5.1. п. 7.5. ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), тощо. Враховуючи вищевикладені норми законодавства, позивачем підставно включино суму ПДВ до податкового кредиту. Відповідно до п.п.7.2.4. Закону України «Про ПДВ»та п. 5 Порядку заповнення податкової Накладної затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997р. № 165 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 Закону України "Про ПДВ". Слід зазначити, що на день укладення договору купівлі-продажу та дату видачі податкової накладної УПП "Укртехмаш" перебувало на податковому обліку як платник податків, що підтверджується інформацією Тернопільської ОДПІ від 11.05.2006р. № 25351/15-01. Таким чином податкова накладна виписана зареєстрованим платником ПДВ та не має жодних порушень порядку ЇЇ заповнення, які б потягнули визнання її недійсною, а тому у податкового органу були відсутні правові підставі виключення із податкового кредита суми податку на додану вартість, сплачених ТОВ СУАП "Чайка" при придбанні пічного палива на основі податкової накладної № 1605-02 від 16.05.2005р. Відповідно до частини 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ "Про ПДВ", відповідальність платника податку настає тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтвердженими податковими накладними, а посилання ДПІ на те, що вказану в податковій накладній суму УПП "Укртехмаш" до бюджету не внесло, не підтверджустья належними доказами , оскільки ЗУ "Про ПДВ" не передбачає обовязку або права одного платника податків контролювати показники, податкової звітності іншого платника податків. Слід зазначити, що фактичне здійснення господарської операції, представником апелянта належними доказами не спростовано.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Тернопільської області від 14.07.06 у справі № 13/216-2799 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк