Ухвала суду № 298602, 31.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

31.10.06 Справа № 7/259-2006

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Галушко Н. А.

суддів Процик Т.С.

Юрченко Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород № 22446/9/10 від 21.08.2006 року (далі ДПІ у м. Ужгороді)

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року

у справі № 7/259-2006

за позовом: Приватного підприємства «ХХХ», м. Ужгород (далі ПП «ХХХ», м. Ужгород)

до відповідача: ДПІ у м. Ужгороді

про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача –не з’явився

Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року у справі № 7/259-2006, якою задоволено позовні вимоги ПП «ХХХ», м. Ужгород: визнано нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у м. Ужгороді від 26.06.2005 року № 0007411640/02849/15-0/31889002/16548 та № 0007401640/0/2850/15-0/31889002/16549.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що на момент оформлення перевірки, обов’язок сплати позивачем визначеного за податковим повідомленням –рішенням від 31.08.2005 року № 0004552341 податкового зобов’язання взагалі не існував, тому і нарахування штрафних санкцій у сумі 5104,00 грн. за затримку сплати суми податкового зобов’язання є безпідставним; наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що сплата самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень 2005 року та вересень 2005 року було проведено платником податків у межах передбаченого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»терміну.

ДПІ у м. Ужгороді подано апеляційну скаргу № 22446/9/10 від 21.08.2006 року, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове судове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови неповно з’ясовано обставини справи, які мають значення для справи, невірно застосовано норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та порушено норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

ДПІ у м. Ужгороді проведено перевірку своєчасності сплати ПП «ХХХ», м. Ужгород податку на додану вартість за 2005 рік, про що складено акт № 1326/15-0 від 20.06.2006 року.

На підставі даного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення –рішення № 0007411640/02849/15-0/31889002/16548 від 26.06.2006 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1641,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та № 0007401640/0/2850/15-0/31889002/16549 від 26.06.2006 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7648,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено факт порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість на протязі 2005 року. Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань базується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати спірні суми податкових платежів за визначені в розрахунках до акту перевірки (а. с. 7) місячні податкові періоди (серпень –вересень 2005 року), сплатив їх із затримкою. Крім того, за висновком податкового органу, простроченим є сплата підприємством податкового зобов’язання, визначеного за податковим повідомленням –рішенням ДПІ у м. Ужгороді № 0004552341 від 31.08.2005 року, яке прийняте податковим органом за результатами розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2004 року у справі № 7/310-2004, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2005 року, яким визнано недійсним податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Ужгороді № 0004552341/0/3224/23-4/31889002/21488 від 25.11.2004 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 38280,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття ДПІ у м. Ужгороді податкового повідомлення –рішення № 0004552341 від 31.08.2005 року стало скасування Вищим господарським судом України (постанова від 31.08.2005 року) рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.12.2004 року у справі № 7/310-2004 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2005 року. Однак, постановою Верховного Суду України від 06.12.2005 року вищезазначена постанова Вищого господарського суду скасована, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанції залишені в силі.

Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що на момент оформлення результатів перевірки щодо дотримання позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, обов’язок сплати позивачем визначеного за податковим повідомленням –рішенням № 0004552341 від 31.08.2005 року податкового зобов’язання взагалі не існував, тому і нарахування штрафних санкцій у сумі 5104,00 грн. за затримку сплати такої суми податкового зобов’язання є безпідставним.

Щодо решти суми застосованих штрафних санкцій у розмірі 4185,00 грн. за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань на підставі поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за податкові періоди серпень –вересень 2005 року, то суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов’язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 даного Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вищенаведеного Закону України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що сплата самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень 2005 року у сумі 12720,00 грн. (а. с. 10-11) та вересень 2005 року у сумі 16410,00 грн. (а. с. 12-13) була проведена платником податків у межах терміну передбаченого пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Закарпатської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 25.07.2006 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.