Постанова № 29840529, 06.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 5011-73/12218-2012-

5023/5429/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М., суддя Плужник О.В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тарамикін В.М. дов. № 5 від 19.02.2013р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім", м. Київ (вх. №533Х/3)

на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року по справі №5011-73/12218-2012-5023/5429/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конте України", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім", м.Київ

про стягнення 74976,24 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивач, ТОВ "Конте України", звернувся до суду з позовом до ТОВ "Будсім", в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за отриманий товар за договором поставки в сумі 74976,24 грн. та 1609,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 272п/10/421/11/10 від 15.11.2010 р. неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2012 р. було прийнято вказану позовну заяву та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.11.2012 року було передано матеріали справи за підсудністю до господарського суду Харківської області.

27.11.2012 р. матеріали справи №5011-73/12218-2012 надійшли до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2013 р. по справі №5011-73/12218-2012-5023/5429/12 (суддя Попович І.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ "Будсім" на користь ТОВ "Конте Україна" 34 976,24 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Відповідач, ТОВ "Будсім", з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року по справі №5011-73/12218-2012-5023/5429/12, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при винесені оскаржуваного рішення. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що судом не було надано належної правової оцінки невиконання позивачем п.3.4. спірного договору, яким встановлено, що поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару відповідачу у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупроводжувальними документами, вказаними у цьому договорі. У зв'язку з чим скаржник вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи, наведені в апеляційній скарзі необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання 05.03.2013р. відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням №002287 про вручення рекомендованого поштового відправлення 19.02.2013р.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав доведеним факт поставки та отримання відповідачем товару за видатковими накладними відповідно до умов договору та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 15.11.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №272n/10/421/11/10 за умовами п.1.1. якого було визначено, що постачальник зобов'язується в порядку та строки встановлені цим договором, передати у власність покупця товар, у відповідній кількості, відповідної якості та узгодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в договорі.

За умовами вказаного договору, кількість і асортимент кожної партії поставленого товару вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладні оформлюються на кожну партію поставленого товару і мають силу специфікацій до цього договору. (п.1.3.)

Також протоколом узгодження розбіжностей до договору поставки №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010 року сторони обумовили, що "Постачальник " зобов'язаний надати належним чином оформлені документи на поставлений товар відповідно з вимогами діючого законодавства України, а саме:

а) накладну на товар (видаткову), підписану уповноваженою особою і скріплену печаткою "Постачальника",

б) товарно - транспортну накладну, підписану уповноваженою особою і скріплену печатку "Постачальника",

в) податкову накладну, підписану уповноваженою особою і скріплену печаткою "Постачальника",

г) документи, які підтверджують якість поставленого товару - одноразово, тільки при першій поставці, а також після закінчення строків їх дії - копії нових також одноразово. Інформацію про сертифікацію продукції постачальник надає покупцю шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів і строків їх дії в накладних на кожну партію товару.

Крім того, п.3.4. договору сторони визначили, що поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару відповідачу у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписану уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупроводжувальними документами, вказаними в цьому договору. При ненаданні позивачем у відповідності до п.2.9. цього договору товаросупроводжувальних документів на партію товару одночасно з переданням товару поставка вважається нездійсненою, а зобов'язання позивача щодо поставки не виконаними.

Дослідженням матеріалів справи було встановлено, що на виконання умов договору поставки №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010 року позивачем було здійснено поставку товару на адресу відповідача, про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні №DP -00005097 від 17.10.2011 року на суму 6 574,74 грн., №DP -00005102 від 17.10.2011 року на суму 11 294,04 грн., №DP -00005103 від 17.10.2011 року на суму 2 246,28 грн., №DP -00005743 від 14.11.2011 року на суму 3 791,64 грн., №DP -00005744 від 14.11.2011 року на суму 7530,18 грн., №DP -00005745 від 14.11.2011 року на суму 5069,04 грн., №DP -00005746 від 14.11.2011 року на суму 14 282,40 грн., №DP -00005747 від 14.11.2011 року на суму 9148,92 грн., №DP -00006139 від 05.12.2011 року на суму 5832,84 грн., №DP -00006140 від 05.12.2011 року на суму 1 484,82 грн., №DP -00006141 від 05.12.2011 року на суму 2 652,24 грн., №DP -00006142 від 05.12.2011 року на суму 4926,84 грн., №DP -00006143 від 05.12.2011 року на суму 6624,90 грн. Поставлений товар був отриманий відповідачем, через своїх представників, що підтверджується довіреностями №2/1715 від 18.10.2011 року, №4/1412 від 18.10.2011р., №13/56 від 14.11.2011р., №5/909 від 14.11.2011р., №7/44 від 14.11.2011р., №4/16 від 16.11.2011р., №2/1833 від 15.11.2011р., №2/1921 від 05.12.2011р., №13/61 від 06.12.2011 р.,№7/48 від 05.12.2011 р., №5/955 від 05.12.2011 р., №4/95 від 05.12.2011 р., які були підписані уповноваженими представниками відповідача. Таким чином, саме вказані документи є такими, що засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію про дату, кількість, якість, та ціну поставленого товару.

Невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість (після зменшення позовних вимог) в сумі 34 976,24 грн., стало підставою звернення позивача до суду із позовною заявою для захисту порушених прав.

Як вбачається з п.3.4. договору, поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару відповідачу у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписану уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупроводжувальними документами, вказаними в цьому договору. При ненаданні позивачем у відповідності до п.2.9. цього договору товаросупроводжувальних документів на партію товару одночасно з переданням товару поставка вважається нездійсненою, а зобов'язання позивача щодо поставки не виконаними.

Як зазначає в апеляційній скарзі відповідач, позивачем не було надано доказів виконання п.3.4. договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для звернення до суду щодо стягнення заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені обов'язкові реквізити первинних документів, зокрема: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такий самий перелік реквізитів містить також і п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Здійснивши аналіз наданих позивачем в обґрунтування своїх вимог видаткових накладних, колегія суддів констатує, що вони повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки містять всі необхідні реквізити, містять посилання на договір №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010 року, зміст та обсяг господарської операції, а також вказані сертифікати якості товару; засвідчені підписом сторін та містять дані щодо осіб постачальника та отримувача.

Надані позивачем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма М-2) також оформлені належним чином відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., а саме, вказані довіреності містять номер і дату видачі, перелік цінностей, які належать отримати, в тому числі найменування товару та його кількість, засвідчені підписом керівника підприємства та головного бухгалтера, а також містять зразок підпису особи, яка уповноважена на отримання цінностей.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення. Такими документами зокрема є видаткова накладна, що входить до кола доказів про передачу товару однією стороною іншій.

Як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права», підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про те, що позивачем не було надано товаророзпорядчих документів у зв'язку з чим відповідна поставка товару позивачем являється нездійсненою.

В апеляційній скарзі відповідач також наполягає на тому, що матеріали справи не містять доказів вчасного повідомлення позивачем відповідача про уповноваження певного колу осіб на отримання та підтвердження замовлення, а також те, що позивач взагалі прийняв та підтвердив замовлення відповідача, оскільки п. 2.6. договору було визначено зобов'язання постачальника здійснити поставку товару виключно за прийнятим та підтвердженим замовленням.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким твердженням, оскільки сам факт прийняття уповноваженими особами відповідача товару спростовує його твердження про неузгодженість замовлення відповідно до договору. Крім того, зазначений товар було прийнято уповноваженими представниками відповідача без будь яких заперечень та зауважень щодо якості та наявності замовлення з боку відповідача.

Відповідно до п. 5.4. укладеного сторонами договору, «Покупець» здійснює оплату на умовах відстрочення платежу 45 календарних днів з моменту поставки товару відповідачу, при цьому оплата по даному договору може бути призупинена «Покупцем» самостійно з повідомленням «Постачальника» про таке призупинення до надання оригіналів документів по здійсненим поставкам.

Проте, доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до позивача з вимогою про надання оригіналів документів по здійсненим поставкам для проведення розрахунків за поставлений товар, як то передбачено п.5.4. договору, матеріали справи також не містять.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Предметом договору №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010 року є поставка та передача певної продукції (товару), за який відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата поставленого товару формує зміст прав і обов'язків відповідача.

Матеріалами справи доведено, що відповідач під час розгляду справи сплатив на користь позивача 40000,00 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №2324 (а.с.107 т.1), проте доказів повної оплати за поставлений товар відповідно до договору №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010 року відповідач не надав.

Таким чином, оскільки факт поставки товару відповідачу за договором №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010р. є доведеним та підтвердженим належними доказами, тому у відповідача в будь-якому випадку виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач з вимогою про надання усіх передбачених п.2.9. договору (в редакції протоколу узгодження) товаророзпорядчих документів на поставлений товар до позивача не звертався, крім того, доказів неотримання таких документів від позивача відповідачем суду також не надано. Враховуючи те, що відповідач сам по собі факт поставки позивачем товару не заперечує, колегія суддів вважає, що відповідач був зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором та здійснити оплату за поставлений позивачем товар.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за поставлений товар повністю не розрахувався, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в розмірі 34976,24 грн. є обґрунтованим та такими, що відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного, колегія суддів визнає, що позивач обґрунтував та належним чином довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року по справі №5011-73/12218-2012-5023/5429/12 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Таким чином, враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року по справі №5011-73/12218-2012-5023/5429/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови підписано 06.03.2013р.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Плужник О.В.