Рішення № 29840023, 11.03.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2013 р. Справа № 903/173/13-г

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов Прокурора Ківерцівського району Волинської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Підприємство Цуманської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№ 84)», смт.Цумань Ківерцівського р-ну Волинської обл.

до ПрАТ «Луцькавтодор», м.Луцьк

про стягнення 16 099, 5 грн., у т.ч. 15 220, 09 грн. основного боргу, 879, 41 грн. пені, за договором № 0904/12/24 від 09.04.2012 р. поставки

За участю представників:

від прокуратури - Тарасюк Т.В. (прокурор прокуратури, службове посвідчення № 002161 від 31.08.2012 р.);

від позивача - Ковш С.О. (директор),

Януль М.В. (представник, довіреність № 16 від 05.03.2013 р. у матеріалах справи);

від відповідача - Козак А.Ю. (адвокат, довіреність від 23.04.2012 р. без номера в матеріалах справи)

Прокурору та представникам сторін роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від прокурора, так і від жодної зі сторін у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

19.02.2013 р. Прокурор Ківерцівського району Волинської області звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Підприємство Цуманської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№ 84)» як постачальника про стягнення з ПрАТ «Луцькавтодор» як покупця 16 099, 5 грн., у т.ч. 15 220, 09 грн. основного боргу, 879, 41 грн. пені, за договором поставки № 0904/12/24 від 09.04.2012 р. поставки.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за одержаний товар.

Позивач підтримав позов прокурора повністю.

У судовому засіданні 06.03.2013 р. відповідач просить стягнути на користь позивача 4 220, 09 грн. основного боргу в зв»язку з його частковим погашенням з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Господарським судом встановлено, що 9 квітня 2012 року між Підприємством Цуманської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№ 84) (постачальник за договором, позивач у справі) та ПрАТ «Луцькавтодор» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 0904/12/24 від 09.04.2012 р. поставки (далі - договір) (а.с.15-16).

Договір діє до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов»язань (п.9.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору кількість і ціна товару, який поставляється постачальником за договором, вказуються у накладних, які є його невід»ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 договору загальна сума останнього визначається на підставі накладних та відповідає вартості усіх поставок товару.

На виконання умов договору за період 26.04.2012 р.-10.08.2012 р. відповідачем одержано поставлений позивачем товар - піддони технологічні розміром 1050 х 720 на загальну суму 46 220, 09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, податковими накладними (а.с.29-31, 34, 36-37, 40, 42-43, 46-48).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що плата за товар вноситься на підставі договору, накладних або виставленого рахунку. Строк оплати - протягом 5 днів з дня поставки.

Покупцем здійснено часткову оплату за отриманий товар на суму 31 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2669 від 11.12.202 р. (а.с.24), № 832 від 10.04.2012 р. (а.с.26), № 1261 від 15.05.2012 р. (а.с.25), № 2369 від 19.10.2012 р. (а.с.27), № 2331 від 11.10.2012 р. (а.с.28).

Залишок непогашеної суми основного боргу становить 15 220, 09 грн., яка є складовою позову.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає задоволенню у частині стягнення 4 220, 09 грн. основного боргу та 277, 48 грн. пені за договором № 0904/12/24 від 09.04.2012 р. поставки, а провадження у справі щодо решти позовних вимог - припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів існування між сторонами інших зобов»язань, у т.ч. договірних, учасниками судового процесу не представлено. В 3 податкових накладних вказано реквізити спірного договору. Таким чином, вищеперелічені накладні є невід»ємною частиною спірного договору № 0904/12/24 від 09.04.2012 р., доказом виконання позивачем свого зобов»язання в частині поставки товару - піддонів технологічних.

Під час розгляду справи по суті господарським судом встановлено, що як до моменту звернення прокурора з позовом до суду (дана обставина не врахована при поданні заяви), так і після порушення провадження у справі 21.02.2013 р. відповідачем погашено суму основного боргу за договором на суму 11 000 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи:

№ 92 від 05.02.2013 р. на суму 3 000 грн.,

№ 149 від 18.02.2013 р. на суму 2 000 грн.,

№ 178 від 21.02.2013 р. на суму 2 000 грн.,

№ 220 від 28.02.2013 р. на суму 2 000 грн.,

№ 235 від 05.03.2013 р. на суму 2 000 грн.

Враховуючи межі позовних вимог, на момент винесення рішення підставною й обґрунтованою є сума основного боргу в розмірі 4 220, 09 грн.

Щодо решти суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню у зв»язку зі сплатою на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

У прохальній частині позовної заяви допущена помилка щодо юридичної природи позовної вимоги в сумі 879, 41 грн. В описовій частині позовної заяви (а.с.5) та розрахунку позовних вимог (а.с.52) мова йде про пеню, а не про інфляційні втрати, яка нарахована згідно з п.7.2 договору. Період нарахування пені - 26.07.2012 р.-31.12.2012 р., термін прострочення - 160 днів.

Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що в разі несвоєчасних розрахунків за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

При прийнятті рішення Господарським судом Волинської області враховуються висновки Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 24.10.2011 р. у справі № 25/187, від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, щодо застосування положень Закону № 543/96-ВР, згідно з ст.3 якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та частина 2 статті 551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Виходячи з рішень Верховного Суду України, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.11116 ГПК України, які є обов'язковими при застосуванні одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений Законом № 543/96-ВР як граничний, тобто розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону № 543/96-ВР).

Судом здійснено перерахунок пені з дотриманням правил скороченої позовної давності та ч.6 ст.232 ГК України, виходячи зі стягуваної суми основного боргу, передбаченої договором умови застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді неустойки, а саме: пені, граничного її розміру та визначеного прокурором у розрахунку позовних вимог періоду її нарахування. Тому до стягнення підлягає 277, 48 грн. пені.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У зв»язку з частковим задоволенням позову господарським судом здійснено розподіл судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.4 ст.49 ГПК України в редакції Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р. (далі - Закон № 3674-УІ), стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд повинен виходити з такого.

Якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати (п.п.4.5-4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ПрАТ «Луцькавтодор» (43010, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 66; ідентифікаційний код 13349767) на користь Державного підприємства «Підприємство Цуманської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№ 84)» (45233, Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт.Цумань, вул.Шевченка, 54; ідентифікаційний код 08679675) 4 497, 57 грн., у т.ч. 4 220, 09 грн. основного боргу, 277, 48 грн. пені, за договором № 0904/12/24 від 09.04.2012 р. поставки.

Провадження у справі щодо решти позовних вимог припинити.

Стягнути з ПрАТ «Луцькавтодор» (43010, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 66; ідентифікаційний код 13349767) на користь Державного бюджету України (отримувач - Управління державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009628, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) - 803014, розрахунковий рахунок № 31219206783002, найменування суду - Господарський суд Волинської області) 480, 71 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

11.03.13

Суддя В. О. Кравчук