Постанова № 29837634, 11.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року № 2а-17668/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до відповідача 1Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києвавідповідача 2Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києвапровизнання протиправним та скасування рішення повністю, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовною заявою до відповідачів: Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення повністю, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2012 р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з підстав не зазначення позивачем номеру та дати оскаржуваного рішення відповідача 1, а також не долучення до позовної заяви копії оскаржуваного рішення.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, у визначені судом строки, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-17668/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

14.01.2013 р. позивачем до канцелярії суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої п. 1 позовної заяви позивач виклав у наступній редакції:

- визнати рішення від 03.01.2013 р. № 118/08 та дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні безпідставно та помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості нерухомого майна в сумі 5 914 грн. 08 коп. протиправними, скасувати рішення від 03.01.2013 р. №118/08 повністю.

В судовому засіданні 19.02.2013 р. позивач позовні вимоги підтримала повністю та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд:

- визнати рішення від 03.01.2013 р. № 118/08 та дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні безпідставно та помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості нерухомого майна в сумі 5 914 грн. 08 коп. протиправними, скасувати рішення від 03.01.2013 р. №118/08 повністю;

- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (р/р 31217225700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, код ЄДРПОУ отримувача 38004897, код платежу 24140500) повернути (стягнути) з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (01135, АДРЕСА_1; індивідуальний податковий код НОМЕР_1) безпідставно та помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 914 грн. 08 коп.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 139 грн. 49 коп., в тому числі 32 грн. 19 коп. - за розгляд позовних вимог немайнового характеру та 107 грн. 30 коп. - за розгляд позовних вимог майнового характеру.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що оскільки нею було безпідставно та помилково сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 914 грн. 08 коп., оскільки при першому придбанні житла згідно п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», фізична особа такого збору не сплачує.

Відповідачі 1 та 2 в судове засідання 19.02.2013 р. не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Так, відповідачем 1 та 2 були подані письмові заперечення на позовну заяву, які були долучені до матеріалів справи, а також відповідачем 1 було подано клопотання про розгляд даної справи без його представника.

Зважаючи на не прибуття відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання 19.02.2013 року та не скерування своїх представників, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 2а-17668/12/2670 в порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2012 року позивачка ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу від 26.06.2012 р., зареєстрованим в реєстрі за № 984 (далі - Договір), квартиру АДРЕСА_1 (далі - Квартира).

Згідно п. 4 Договору, вартість Квартири склала 591 408 (п'ятсот дев'яносто одну тисячу чотириста вісім) грн. 00 коп.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, перед нотаріальним посвідченням Договору позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості Квартири, зазначеної в Договорі, а саме в сумі 5 914 (п'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 08 коп.

Зазначене підтверджується квитанцією № N0X925931 від 26.06.2012 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Однак, зважаючи на те, що житло позивачем придбавалося вперше, а п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що фізична особа не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку придбання житла вперше, ОСОБА_1 звернулася до відповідача 1 Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва із заявою про повернення помилково сплаченого збору.

Проте, рішенням від 03.01.2013 р. №118/08, оформленого у вигляді листа, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва відмовило позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що у відповідача 1 відсутні докази придбання позивачем житла вперше.

Таким чином, вважаючи дії відповідача 1 щодо відмови у наданні висновку відповідачу 2 про необхідність повернення надмірно сплаченого збору - протиправними, а рішення, яким було оформлено відмову - таким що підлягає скасуванню, позивач оскаржив зазначені дії та рішення відповідача 1 в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно вимог п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон «Про збір на ОДПС»), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону «Про збір на ОДПС», п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону «Про збір на ОДПС» від 15.07.1999 р. № 967-ХІV, Листа Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України від 13.12.1999 р. № 34-1712/1851, № 06/6472, Листа Пенсійного фонду України від 16.05.2001 р. № 06/2303, - збір сплачується лише у разі придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу, і відповідно, набуття права власності на нерухоме майно за результатами приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» не є придбанням житла в розумінні п. 9 ст. 1 Закону «Про збір на ОДПС».

З наведених вище положень законодавства вбачається, що для вирішення питання про відсутність у громадянина обов'язку щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та звільнення особи від сплати цього збору достатньо наявності визначеної законом умови - придбання громадянином житла вперше.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, та жодними допустимими доказами не було спростовано відповідачем 1 або відповідачем 2, укладаючи Договір (від 26.06.2012 р., зареєстрований в реєстрі за № 984), позивачка придбавала (купувала) житло вперше, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 05.07.2012 р. № 34726301, Витягом з Державного реєстру правочинів від 05.06.2012 р. № 11409993 за період з 01.09.2004 р. по 05.06.2012 р. та Витягом з Державного реєстру правочинів № 12347555 від 20.12.2012 р. за період з 01.01.2012 р. по 20.12.2012 р.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договори купівлі-продажу квартири та іншого нерухомого майна підлягають державній реєстрації, що здійснюється в порядку, передбаченому Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 671.

Згідно ст. 210 ЦК України, правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, Державний реєстр правочинів містить інформацію про всі правочини купівлі-продажу житла, які вчинялися позивачем, та вищевказані витяги з Державного реєстру правочинів підтверджують той факт, що купуючи Квартиру позивачка придбавала житло вперше.

Також, як було особисто зазначено позивачем та не було жодними доказами заперечено відповідачами, до 26.06.2012 р. (дня укладення Договору) житло за договорами купівлі-продажу позивач не придбавала. Позивач набувала право власності на житло виключно за результатами приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

На підставі вищевикладеного, позивач не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні Квартири (оскільки житло за договором купівлі продажу ним придбавалося вперше), що свідчить про відсутність в позивача обов'язку щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні Квартири.

Отже, у відповідності до п. 9 ст. 1 Закону «Про збір на ОДПС», укладаючи Договір та придбаваючи житло вперше, позивач не була зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне в розмірі 1% від вартості Квартири, мала пільгу та була звільнена від сплати цього збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 9 ст. 1 Закону «Про збір на ОДПС», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5 914 грн. 08 коп., був сплачений позивачем безпідставно та помилково, та грошові кошти в сумі 5 914 грн. 08 коп. підлягають поверненню позивачу як такі, що безпідставно та помилково зараховані до бюджету.

Аналогічного висновку у схожій справі дійшов також Донецький апеляційний адміністративний суд (ухвала від 16.06.2011 р. у справі № 2а/0570/867/2011), залишаючи без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 р.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку, відповідач 1, заперечуючи проти задоволення позову, та наголошуючи на правомірності свого рішення від 03.01.2013 р. № 118/08, оформленого у вигляді листа, яким відмовлено позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що у відповідача 1 відсутні докази придбання позивачем житла вперше, в свою чергу не надав суду жодних доказів зворотнього, а саме того, що житло придбавалося позивачем не вперше.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача 1 взагалі не ґрунтується на жодних фактичних даних, а прийнято на підставі припущень.

Натомість позивачем, як було зазначено вище, на підтвердження того, що придбання такої Квартири (за Договором від 26.06.2012 р., зареєстрований в реєстрі за № 984), було першим придбанням житла, було надано до матеріалів справи: Витяг про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 05.07.2012 р. № 34726301, Витяг з Державного реєстру правочинів від 05.06.2012 р. № 11409993 за період з 01.09.2004 р. по 05.06.2012 р. та Витяг з Державного реєстру правочинів № 12347555 від 20.12.2012 р. за період з 01.01.2012 р. по 20.12.2012 р.

Крім того, з метою захисту своїх прав та інтересів, а також підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, позивач надав до матеріалів справи підтвердження звернення його адвоката ОСОБА_4 із адвокатськими запитами до органів владних повноважень, що мають відношення до реєстрації об'єктів нерухомого майна, їх купівлі-продажу, обліку та інш., а саме щодо надання інформації про всі договори купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_1 (індивідуальний податковий код НОМЕР_1) у період з 1991 по 2012 роки придбавала житло.

Такі адвокатські запити були скеровані до:

- ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС;

- ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», який є адміністратором Державного реєстру правочинів;

- Першої Київської державної нотаріальної контори;

- Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, яке з 01.01.2013 р. здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно із внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Новий реєстр);

- комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації всіх обласних центрів, м. Києва, м. Севастополя, враховуючи, що бюро технічної інвентаризації у запитуваний період здійснювали реєстрацію прав на нерухоме майно із внесенням даних до Реєстру прав власності на нерухоме майно (Старий реєстр).

Станом на 11.03.2013 р. відповідей від зазначених організацій, які б свідчили про придбання позивачем житла не вперше - не надходило.

Таким чином, позивачем були здійснені всі можливі заходи для підтвердження своєї нормативно-правової позиції, а саме того, що придбання квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 26.06.2012 р., зареєстрованим в реєстрі за № 984, було придбанням житла саме вперше, а отже, відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позивач був звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що помилково був сплачений останнім у сумі 5 914 грн. 08 коп.

Контроль за справлянням платежів до бюджету у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з продажу нерухомого майна покладається на органи пенсійного фонду України.

Згідно ст. 25 Бюджетного кодексу України, п.п. 3 п. 4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 р. № 1280, управління Казначейства відповідно до покладених на них завдань здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду.

Згідно п. 14 вказаного Положення, управління Казначейства є юридичними особами публічного права.

Згідно абз. 3 ст. З Закону «Про збір на ОДПС», п. 9 ст. 4 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», кошти, сплачені в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, сума безпідставно та помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5 914 грн. 08 коп., є складовою частиною коштів спеціального фонду державного бюджету та підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності вчинених ним дій щодо відмови у наданні висновку відповідачу 2 про необхідність повернення надмірно сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5 914 грн. 08 коп., що було оформлено рішенням від 03.01.2013 р. № 118/08.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності вчинених відповідачем 1 дій відносно відмови у наданні висновку відповідачу 2 про необхідність повернення надмірно сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5 914 грн. 08 коп., та відповідно протиправності прийняття оскаржуваного рішенням від 03.01.2013 р. № 118/08.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати рішення від 03.01.2013 р. № 118/08 та дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні безпідставно та помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості нерухомого майна в сумі 5 914 грн. 08 коп. протиправними, та скасувати рішення від 03.01.2013 р. №118/08 повністю.

3. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (р/р 31217225700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, код ЄДРПОУ отримувача 38004897, код платежу 24140500) повернути (стягнути) з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (01135, АДРЕСА_1; індивідуальний податковий код НОМЕР_1) безпідставно та помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 914 грн. 08 коп.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 01135, АДРЕСА_1; індивідуальний податковий код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 139 грн. 49 коп., в тому числі 32 грн. 19 коп. - за розгляд позовних вимог немайнового характеру та 107 грн. 30 коп. - за розгляд позовних вимог майнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 11.03.2013 р.