ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" березня 2013 р. м. Київ К-17740/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Маринчак Н.Є.,
Муравйова О.В.
за участю секретаря: Малюги Ю. В.
представників:
позивача: Гойдик В.М.
відповідача: Ястремський В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова
на постанову господарського суду Львівської області від 01.09.2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року
у справі № 3/151А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон-Експорт»
до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон-Експорт»(далі по тексту -позивач, ТОВ «ТД «Оріон-Експорт») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Постановою господарського суду Львівської областi від 01.09.2008 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено перевірку ТОВ «ТД «Оріон-Експорт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.03.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт №1594/23-0/34260291 від 17.07.2007 року.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0002712321/0 від 27.07.2007 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 7 358 130,00 грн. (основний платіж -6 131 775,00 грн., штрафна (фінансова) санкція -1 226 355,00 грн.);
- №0004752321/0 від 28.09.2007 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції з податку на прибуток в розмірі 3 065 887,53 грн.
За результатами адміністративних оскаржень, зазначені податкові повідомлення -рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно із п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога - це:
- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до п. 1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;
- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Статтею 70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, від 07.06.30 р. (дата приєднання України 06.07.99) (далі - Конвенція) передбачено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД «Оріон-Експорт»05.06.2007 року було видано ТОВ „Оріон-Експорт" векселі терміном погашення „за пред'явленням" на загальну суму 24 527 100, 19 грн. Дані векселі були видані на суму заборгованості, що виникла між суб'єктами господарювання по Договору №28/04/2-0 від 28.04.2006 року та Договору №28/04/1-0 від 28.04.2006 року, за якими заборгованість ТОВ «ТД «Оріон-Експорт»перед ТОВ „Оріон-Експорт" на момент видачі векселів склала 24 527 100,19 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що заборгованість ТОВ «ТД «Оріон-Експорт»перед ТОВ «Оріон-Експорт»на суму 24 527 100,19 грн. за векселями, виданими 05.06.2006 року в період з 06.06.2007 року по 06.06.2010 року не підлягає включенню до валових доходів ТОВ «ТД «Оріон-Експорт», так як термін її погашення на момент проведення перевірки податковим органом не настав.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що всі зазначені вище векселі були погашені, що підтверджується: бланками векселів та платіжними дорученнями.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Львівської областi від 01.09.2008 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської областi від 01.09.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов
Судове рішення № 29833843, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-17740/09-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: