Постанова № 29832590, 07.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2013 р. Справа № 5015/2087/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяПершиков Є.В.,суддіДанилова Т.Б., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 рокуу справі№ 5015/2087/12господарського судуЛьвівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"простягнення 284 334, 93 грн.в судовому засіданні взяв участь представник позивача Тітаренко О.О. дов. б/н від 15.01.2013 рокуВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі за текстом - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (далі за текстом - ТОВ "Компанія "Лізинговий дім") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16/07 в розмірі 284 334, 93 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2012 року у справі № 5015/2087/12 позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" на користь ПАТ "Універсал Банк" 123 924, 51 грн. заборгованості по сумі кредиту, 9 203, 12 грн. процентів за користування кредитом та 73 494, 69 грн. підвищених процентів за користування кредитом.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Універсал Банк" звернулось з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012 року у справі № 5015/2087/12 - без змін.

Не погоджуючись з вказаним судовими актами, ПАТ "Універсал Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" в повному обсязі, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 253, 261, 264, 267 Цивільного кодексу України та ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.10.2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" укладено кредитний договір № 16/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 460 112, 20 грн. який відповідач зобов'язався повернути до 14.10.2009 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 17, 0 % річних.

17.10.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якого сторони погодили дату надання кредиту - 18.10.2007 року та передбачили строки погашення кредиту згідно з графіком погашення платежів.

Відповідно до п. 1.2. вказаної додаткової угоди Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені у графіку погашення платежів згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або згідно відповідної угоди сторін.

Так, відповідно до вищевказаного графіку, погашення кредитних зобов`язань з жовтня 2007 року по вересень 2009 року, з визначенням кінцевої дати погашення кожної частини платежу та погоджено кінцевий термін повернення кредиту до 14.10.2009 року.

Пунктами 1.3.1. та 1.3.2. Договору сторони погодили, що кредитна ставка за користування кредитними коштами справляється у розмірі 17 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних.

Згідно п. 1.3.5. Договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти та суму кредиту (частину траншу) згідно графіку погашення платежів, наведеному у відповідній додатковій угоді до цього договору, в якій зазначається термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом.

За умовами п. 1.3.3. Договору сторони погодили,що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених пунктом "а" та/або "б" п. 9.2. кредитного договору.

Також, згідно п. 9.2. Договору, відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що протягом дії цього договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин передбачених підпунктами "а" та "б" зазначеного пункту договору.

Відповідно до пп. "б" п. 9.2. Договору Банк має право змінити розмір процентної ставки у разі здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

Пунктом 9.2.2. Договору сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом "б" п. 9.2. договору, Банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку: про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, Позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою Позичальника, що вказана в розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси; така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення Банком Позичальнику повідомлення, при цьому, Банк застосовує таку процентну ставку за кредитом до всієї строкової суми основного боргу Позичальника за договором без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.

Місцевим та апеляційним господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем виконано зобов'язання за кредитним договором № 16/07 та надано відповідачу кредит в розмірі 460 112, 20 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 18.10.2007 року, проте відповідач, в порушення умов Договору свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість за Договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до вимог п. п. 1.3.3., 9.2. та 9.2.2. кредитного договору надіслав на адресу відповідача повідомлення за № 2288ГО-1/ від 17.07.2008 року про підвищення з 01.09.2008 року відсоткової ставки до рівня 19, 5 % річних, факт отримання якого підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України закріплено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог чинного законодавства за захистом свого цивільного права або інтересу особа може звернутися до суду у строк, визначений ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України.

Статтею 257 Цивільного кодексу України закріплено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно графіку погашення кредитної заборгованості строк сплатити чергового платежу визначено місяцями, а тому строк виконання зобов'язання згідно ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких обставин, оскільки у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється частинами відповідно до графіку погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його, і відповідно загальний строк позовної давності застосовується щодо кожного щомісячного простроченого платежу, який був визначений графіком.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які у відповідності зі ст. ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України та враховуючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, дійшли обґрунтованого висновку про звернення з позовом з пропуском строку позовної давності і з цих підстав законно задовольнили частково позовні вимог у розмірі 123 924, 51грн. - за період травень - вересень 2009 року, по відсотках за користування кредитом за відсотковою ставкою 19, 5 % річних у розмірі 9 203, 12грн. - за період з 01.06.2009 року по 30.09.2009 року та підвищених відсотків за прострочення користування кредитом у розмірі 73 494, 69грн. - за період 30.04.2009 року по 17.05.2012 року.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє доводи скаржника стосовно переривання строку позовної давності у зв'язку з порушенням провадження у справі № 21/11 про банкрутство ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім", та погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції з огляду на положення ст. 101 ГПК України, а саме те, що вищезазначені обставини, не були відомі суду першої інстанції при прийнятті рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012 року, а тому обґрунтовано апеляційною інстанцією не прийняті і не розглянуті, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5015/2087/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5015/2087/12 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіТ.Б. Данилова О.В. Яценко