Ухвала суду № 29832386, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Справа № 69794/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС- Менеджмент» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС- Менеджмент» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Трускавець від 09.07.2010 року № 0000342301/0.

В обґрунтування вимог зазначає, що до висновку про завищення податкового кредиту податкові інспектори дійшли з тих міркувань, що під час перевірки були відсутні документи, які б свідчили б про використання товарів та послуг, в господарській діяльності позивача, у зв'язку з отриманням яких формувався податковий кредит. Зазначають, що ремонтно-будівельні роботи за адресою оренди є, на момент проведення перевірки,триваючими, тому відсутній кінцевий акт приймання підрядних робіт.

Оскаржуваною постановою в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити. Звертає увагу на те, що відповідач діяв недобросовісно, з порушенням встановленого порядку, та не доказав правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 09.07.2010року № 0000342301/0, що не було враховано судом першої інстанції. Вважає, що відсутні підстави для визначення (донарахування) позивачу податкових зобов'язань контролюючим органом, у зв'язку із відсутністю порушення позивачем вимог закону, не доведення фактів заниження об'єкта оподаткування чи завищення податкового кредиту, і як наслідок, відсутності бази оподаткування податком на додану вартість щодо якої позивачем самостійно, у встановленому порядку не задекларовані податкові зобов'язання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи Державною податковою інспекцією у м. Трускавець Львівської області період з 18.05.2010р. по 08.06.2010 р. проведено планову виїзну перевірку Товариства обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент» з питань дотримання вимог податкової законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства : період з 01.04.2009 по 31.03.2010р., про що 16.06.2010 року складено акт №158/23-0/34744855.

За результатами перевірки та на підставі акта перевірки відповідачем 09.07.2010р. виставлено податкове повідомлення-рішення №0000342301/0, яким позивачу визначено суму податкової зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 136 473 грн. (основний платіж 90982 грн. штрафні (фінансові) санкції - 45491 грн.).

За результатами апеляційного оскаржені відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000342301/0 відповідно до якого визначене позивачу податкове зобов'язання залишено без змін.

З акта перевірки вбачається, що позивачем порушено вимоги п 4.1 ст. 4, пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4, п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму - 90 982 грн., в тому числі: за червень 2009 року - 20 228 грн.; за вересень 2009 року - 49 821 грн.; за листопад 2009 року - 2 147 грн.; за грудень 2009 року - 10 540 грн.; січень 2010 року - 1 347 грн.; за лютий 2010 року - 521 грн.; за березень 2010 року - 6 378 грн..

Зокрема зазначено, що позивачем не надано первинні документи про надання ремонту підрядним способом або самостійне виготовлення основних фондів, у зв'язку чим, відсутнє підтвердження фактичного списання матеріалів згідно актів списання: № СпТ 000023 від 30.06.2009 р. на суму 101 141,07 грн., № СпТ-000024 від 30.09.2009 р. на суму 249 105,39 грн.,№ СпТ-000013 від 31.12.2009 р. на суму 52 700,11 грн., № СпТ-000001 від 31.01.201 р. на суму 6 735,34 грн., № СпТ-000002 від 28.02.2010 р. на суму 2 605,25 грн., № СпТ-00000 від 31.03.2010 р. на суму 978,13 грн..

Державною податковою інспекцією у м. Трускавець зроблено висновок про заниження ТзОВ «ТКС Менеджмент» показника рядка 1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 20%» декларації всього в сумі 82 653 грн., в тому числі: за червень 2009 року в сумі 20 228 грн.; за вересень 2009 року в сумі 49 821грн.; за грудень 2009 року в сумі 10 540 грн.; за січень 2010 року в сумі 1347 грн.; за лютий 2010 року в сумі 521 грн.; за березень 2010 року в сумі 196 грн..

Також в акті зазначено, що ТзОВ «ТКС-Менеджмент» на порушення встановлених законодавством вимог, за період, який перевірений, безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 8 328,33 грн., в тому числі: за листопад 2009 року в сумі 2 146,67 грн., березень 2010 року в сумі 6 181,66 грн., згідно податкових накладних на отримання послуг охорони, наданих СПМО «Титан» УДСО при ГУМВСУ у Львівській області: податкова накладна від 30.11.2009р. № 000508/21 на суму 12 880,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 146,67 грн.; податкова накладна від 31.12.2009р. № 000568/2 на суму 14 700,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 450,00 грн.; податкова накладна від 31.01.2010р. № 000568/2 на суму 12 950,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 158,33 грн.; податкова накладна від 31.03.2010р. № 000145/21 на суму 9 440,00 грн.. в тому числі ПДВ - 1573,33 грн..

Державна податкова інспекція у м. Трускавець дійшла висновку про відсутність підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутність підстав для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством документів, оскільки первинні документи, які б містили відомості про господарські операції позивачем не були представлені до перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 01.05.2009 року укладено з ТзОВ «Княгиня Ольга» договір оренди нежилих приміщень, відповідно до якого позивач прийняв у строкове платне володіння та користування нежилі приміщення за адресою м. Львів вул. Княгині Ольги 1-5 з метою їх використання для офісу на 60 робочих місць.

Пунктом 5.2 вказаного договору сторони передбачили право орендаря з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що зумовлює підвищення його вартості.

Згідно акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31.12.2009 року, позивачем проведено роботи: ремонт внутрішніх приміщень, заміна підлоги, сантехніки, електрики та інсталяцій, виготовлення і монтаж алюмінієвих конструкцій, встановлення кондиціонерів, вхідна конструкція, дашок над входом, контейнер для ТПВ, марміт настільний МН-3, монтаж охоронних мереж, нанесення самоклеючої плівки, оздоблення фризу та колон вхідної групи, введення шлагбауму, та іншого кухонного приладдя на суму 580 142,59 грн.. Загальна вартість відремонтованих, реконструйованих модернізованих об'єктів від 31.03.2010 року сприяла формуванню розміру податкового кредиту у позивача.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, і регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.1999 року № 996 обґрунтування відображення господарських операцій податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Положенням про документальне збереження записів у бухгалтерському облік затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 визначено необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.

Приймання виконаних робіт після ремонту, модернізації, реконструкції тощо оформляється актом приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів типової форми № 03-2 , затвердженої наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 року за № 352. Акт підписується головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. Дані про зміни техніко-економічної характеристики (вартість, площа, потужність) у результаті проведених поліпшень заносяться в технічний паспорт, інвентарні картки, регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів. При проведенні робіт підрядним способом ( стороннім підприємством) первинним документом є акт про виконані роботи, замовлення-наряд. При проведенні поточного й капітального ремонту будинків і споруджень (як підрядним, так і господарським способом) наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 21.06.2002 року № 237/5 передбачено складання довідки про вартість виконаних робіт типової форми №КБ-3. В суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції позивачем не було представлено доказів на підтвердження тієї обставини, що виконані підрядні роботи проводились у відповідності до встановлених вимог. На доведення цієї обставини мав слугувати штатний розклад з переліком працівників будівельних спеціальностей з підтвердженням факту прийняття орендодавцем витрат по капітальному ремонту приміщень, що набуто позивачем в тимчасове користування на підставі договору оренди. Позивачем лише представлено довідку про вартість виконаних робіт та калькуляцію на виконані роботи.

Частиною другою та третьою статті 9 Закону України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінченні.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість на час виникнення спірних відносин регулювався Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168).

При цьому змістом п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництво, спорудження).

Вказані обставини не дають суду право стверджувати про правильність формування позивачем податкового кредиту, оскільки представлені документи не дають можливості прослідкувати реальний характер господарської операції, що могла бути виконана або виконувалась лише частково суб'єктом господарювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС- Менеджмент» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. у справі № 2а-3082/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А.Пліш

В.В. Гуляк