Рішення № 29824401, 07.03.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/1360/13-ц

Провадження №2/106/557/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні м. Євпаторії цивільну справу за № 106/1360/13-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.11.2007 року між нею та відповідачем по справі був укладений шлюб. Від сумісного життя вони мають неповнолітню дитину : доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з різними поглядами на сімейні відносини та погляди на виховання дитини. 3 серпня 2009 року вона не мешкає разом з чоловіком , та малолітня дитини знаходиться на її утриманні. Вони ведуть окреме господарство , мають різні джерела доходів, сумісних заощаджень не мають. Тому вважає, що подальше життя з відповідачем та збереження шлюбу неможливе. Спор з приводу розподілу майна відсутній. За погодженням з відповідачем дитина залишиться мешкати разом з нею. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Тоді як він має постійний , стабільний дохід, оскільки проходить військову службу у в/ч А-2506. У зв'язку з чим, просить розірвати шлюб, укладений 24.11.2007 року між нею та відповідачем, зареєстрований у Новогородківський селищній раді Мелітопольського району, Запорізької області , актовий запис № 10 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмирі 1/4 частки від усіх видів доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму до повноліття дитини.

В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву у якій підтримала заявлені нею позовні вимоги та просила їх задовольнити, справу розглянути у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, місце, час судових засідань сповіщався належним чином особисто. Надав суду заяву у якій позовні вимоги визнав , не заперечував проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів у розмирі 1/4 частки від усіх видів доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму до повноліття дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінив їх у сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини .

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2007 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, був зареєстрований шлюб у Новогородківський селищній раді Мелітопольського району, Запорізької області , актовий запис № 10. (а.с 7).

Від сумісного життя подружжя має неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини зазначені сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 15.04.2009 року (а.с. 8).

Дитина мешкає з матір'ю та знаходиться на її утриманні, що встановлено з позовної заяви та не оспорювалось сторонами по справі, а тому не потребує додаткового доказування.

Згідно із положенням ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст. 110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя. Скориставшись наданим правом позивач звернулась до суду з даним позовом про розірвання шлюбу

Судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами по справі припинені з серпня 2009 року, вони фактично не ведуть спільного господарства, мешкають окремо.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, але позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Тому з врахуванням норм ст.. 111 СК України, суд прийшов до висновку, що примирення між сторонами по справі не можливо , оскільки вони остаточно втратили почуття любові та поваги один до одного, сім'я носить формальний характер.

Спор з приводу розподілу майна відсутній. Спору про місця мешкання дитини у сторін на час розгляду справу не має.

Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлено.

Позивач під час реєстрації шлюбу змінила своє прізвище «ОСОБА_1 » , на «ОСОБА_1» та не звернулась до суду з клопотанням про зміну їй прізвища на дошлюбне.

Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства .

З'ясувавши фактичні взаємостосунки між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також , враховуючи ст..51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю „ сім'ї, як соціального інституту сучасного суспільства,

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с») «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання», тобто дружина шлюбом не закріпляється за чоловіком по життєво. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

На підставі викладеного та з врахуванням норм ст. 112 СК УК України, суд пришов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Судом встановлено, що відповідач проходить військову службу у в/ч А 2506. Також відповідач не заперечував, що не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Згідно зі ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. . Статтями 181, 182 СК України передбачено, що у разі невиконання батьками свого обов'язку утримувати дітей аліменти присуджуються за рішенням суду в частині від доходу його матері , батька або у твердій грошовій сумі, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи принцип розумності та справедливості, обов'язок обох батьків утримувати дітей у рівній мірі, працездатний вік відповідача ,відсутність доказів перебування на його утриманні інших осіб, суд вважає, що відповідач в змозі сплачувати на утримання дітей аліменти у розмирі 1/4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття

Керуючись ст.51 Конституції України, ст. 24, 105,110,112,180-184 Сімейного Кодексу України, Постановою пленуму Верховного Суду України « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 10,11,60, 88-89, 208-218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24.11.2007 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у Новогородківський селищній раді Мелітопольського району, Запорізької області , актовий запис № 10 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, іпн НОМЕР_1, проживаючого АДРЕСА_1 та зареєстрованого АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмирі 1/4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.

Стягнення проводити з 28.02.2013 року з моменту подання позовної заяви до суду.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, іпн НОМЕР_1, проживаючого АДРЕСА_1 та зареєстрованого АДРЕСА_2 судовий збір у розмирі 229 гривень 40 копійок на р/р 31214206700015, отримувач коштів - державний бюджет м. Євпаторії 22030001, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК , код банку отримувача (МФО) - 824026, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098, відповідно до п. 1.1 ч.2 ст. 4 ЗУ « Про судовий збір».

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя О.М. Куликовська