Ухвала суду № 29824153, 06.03.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/11115/12 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/248/13 Категорія: 19 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Шевчук Л.Я., Киці С.І.

при секретарі Галицькій І.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2012 року,

,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, у користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 43 959,00 (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. та 439,59 (чотириста тридцять дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок) грн. судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В даному судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у встановлений строк ОСОБА_4 не повернув борг в сумі 5500 доларів США відповідно до боргової розписки.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, оскільки відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів 9суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як було встановлено судом першої інстанції, що розписка про позику 5500 доларів США від 07 червня 2012 року написана і підписана особисто ОСОБА_4 (а.с. 36). Даною розпискою підтверджується, що між сторонами було укладено договір позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт підписання розписки саме ним відповідачем не заперечується та стверджується позивачем, тому ця обставина в силу вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню. Крім того, судом встановлено, що відповідач не повернув борг. А тому суд дійшов вірного висновку про стягнення боргу з відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що розписка була написана під примусом позивача і позивач шахрайським шляхом заволодів розпискою є необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження даних обставин, крім того, відповідач не оспорював договір позики як правочин, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого в даній справі судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу в представника відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді