Ухвала суду № 29822835, 27.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11292/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Міщука М.С.

Денісова А.О.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тактік Паблісіті» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Тактік Паблісіті» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі міста Києва від 07.08.2012 №0004052203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Солом'янському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Тактік Паблісіті» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Лайкс» за період з 01.06.2011 по 31.10.2011.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Тактік Паблісіті» пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, на загальну суму 195 674,00 грн.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС складено акт перевірки від 25.07.2012 №5107/22-317/37415670 та прийнято податкове повідомлення-рішення 07.08.2012 №0004052203, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 238 760,00 грн., у тому числі: 195 674,00 грн. - основний платіж, 43 086,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції..

З акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між ТОВ «Тактік Паблісіті» та ТОВ «Лайкс» за договором від 01.06.2011 №б/н як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Солом'янському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 №0004052203, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Тактік Паблісіті» та ТОВ «Лайкс» позивачем надано відповідну документацію: копії договору від 01.06.2011 №б/н та додатків до нього: додаток №1 від 01.06.2011, додаток №2 від 11.08.2011, додаток №3 від 15.08.2011, додаток №4 від 22.08.2011, додаток №5 від 30.08.2011, додаток №6 від 31.08.2011, додаток №7 від 30.08.2011, додаток №8 від 12.09.2011, додаток №9 від 04.10.2011; акти здачі-прийому робіт згідно умов названих договорів; податкові накладні від 30.06.2011 №140, від 01.08.2011 №112, від 30.08.2011 №117, від 31.08.2011 №18, від 31.08.2011 №17, від 31.08.2011 №20, від 31.08.2011 №116, від 31.08.2011 №118, від 30.09.2011 №59, від 31.10.2011 №34; копії актів здачі-приймання робіт, рахунків-фактури; копії виписок банку по рахунку позивача; копії проектів рекламних матеріалів, зразки розміщеної реклами, аудіо записи рекламних роликів.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Солом'янському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 №0004052203

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 28.02.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді: М.С. Міщук А.О. Денісов

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.