Постанова № 29821336, 18.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2013 року місто Севастополь Справа №2а-2273/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

за участю:

прокурора - Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення № 005828 видане 25.09.2012,

представника позивача - Холобцева Альона Сергіївна, довіреність № 18 від 29.01.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Севастополі адміністративну справу за позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 71242,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог пенсійного законодавства України в частині своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.07.2011 відкрито провадження в адміністративній справі. Іншою ухвалою суду від 25.07.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.08.2011 провадження у справі було зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом міста Севастополя питання про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя про скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансової санкції та нарахування пені.

Ухвалою суду від 06.10.2011 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.10.2011 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-2597/11/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Ухвалою суду від 31.01.2013 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому, у зв'язку з частковою сплатою боргу, просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 49052,42 грн., з яких фінансова санкція - 2692,30 грн., пеня - 1684,21 грн.

Прокурор уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

У судовому засіданні 08.08.2011 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

18.02.2013 представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" зареєстроване Нахімовською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 25.06.1999 за № 1078105003000283.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Статтями 58, 63 Закону України № 1058-IV та пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно з абзацом другим пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що передбачено пунктом 1 статті 8 Закону № 2464-VI.

Статтею 1 Закону України Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 статті 7 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3-3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Пунктами 7, 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Аналогічні положення встановлені пунктом 4.3.6 частини 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, у Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" за квітень 2011 року виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 66866,39 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському району міста Севастополя сформовано вимогу про сплату боргу № Ю 15 від 07.06.2011 на суму боргу 285837,39 грн. станом на 31.05.2011, у тому числі сума єдиного внеску за квітень 2011 року, яка направлена на адресу відповідача та отримана його уповноваженою особою 07.06.2011.

У рахунок погашення вказаної заборгованості грошові кошти на час звернення до суду з даним позовом не надходили.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя № 113-Ю від 09.06.2011 до підприємства застосована фінансова санкція у розмірі 2692,30 грн. та нарахована пеня у розмірі 1684,21 грн. Зазначене рішення отримано відповідачем 14.06.2011.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2013, у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення № 113-Ю від 09.06.2011 про застосування фінансової санкції у розмірі 2692,30 грн. та нарахування пені у розмірі 1684,21 грн., відмовлено.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості з єдиного соціального внеску за квітень 2011 року, зменшило розмір позовних вимог на суму 22190,48 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на час розгляду справи складає 49052,42 грн., з яких фінансова санкція - 2692,30 грн., пеня - 1684,21 грн.

Згідно з пунктом 6.2 частини 6 Інструкції № 21-5 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод" "Лазарєвське Адміралтейство" (99001, місто Севастополь, вул. Г. Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 30394016, МФО 384986, р/р 2600800016464 у філії ВАТ Урексімбанк м. Севастополь, МФО 351005, р/р 26002035674516 у АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 384834, р/р 2600101300190 у КРД TOB "Укрпромбанк" м.Севастополь) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя (99001, місто Севастополь, вул.Дзигунского, 19, ЄДРПОУ 22274979 р/р 37198101002704 у Головному управлінні державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509) заборгованість у розмірі 49052,42 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятдесят дві гривні сорок дві копійки).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 25 лютого 2013 року.