Постанова № 29804598, 06.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року м. Київ К/9991/53782/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши в прядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства завод «Електроважмаш»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року

у справі № 2-а-3593/12/2070

за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш»(далі -позивач, ДП завод «Електроважмаш»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з вадкими платниками податків у м. Харкові (далі -відповідач 1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові)

та Державної казначейської служби України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (далі -відповідач 2, УДКСУ у м. Харкові Харківської області)

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

ДП завод «Електроважмаш»звернулось у березні 2012 року до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо нездійснення бюджетного відшкодування в розмірі 604 275,00 гривень, зменшеного податковим повідомленням-рішенням № 0000200840/0 від 16.08.2010 року за травень 2010 року, стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш»бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 604 275,00 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 604 275,00 гривень; стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 гривні.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 604 275,00 гривень за травень 2010 року та в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш»витрат по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 гривні та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 604 275,00 гривень за травень 2010 року та про стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш»витрат по сплаті судового збору в розмірі 2146,00 гривень задовольнити в повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Враховуючи те, що касатор-позивач оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 604 275,00 гривень за травень 2010 року та в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш»витрат по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 гривні, відповідачем 1 та відповідачем 2 дане рішення не оскаржено, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судового рішення, перевіряючи його законність та обґрунтованість.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведена перевірка діяльності ДП завод «Електроважмаш», результати якої оформлені актом № 2890/40028/00213121 від 06.08.2010 року.

За наслідками проведеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000200840/0 від 16.08.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року в розмірі 604 275,00 гривень.

Даючи правову оцінку оскаржуваним рішенням та доводам, викладеним у касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанціїї виходить із таких міркувань.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 604 275,00 гривень, зменшеного податковим повідомленням-рішенням № 0000200840/0 від 16.08.2010 року за травень 2010 року, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які відмовляючи в цій частині позовних вимог виходили з наступного.

Судами попередніх інстанцій досліджено лист від 14.03.2012 року за № 3026/10/40-037 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, яким надано відповідь на звернення позивача з приводу отримання спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ та висловлено правову позицію щодо можливості надання у спірних правовідносинах до управління ДКС України висновку про відшкодування суми в розмірі 604 275,00 гривень та встановлено, що питання про отримання позивачем спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ було фактично розглянуто СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позов в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності задоволенню не підлягає, оскільки податковим органом вчинено певні дії, які не можуть бути визнані бездіяльністю.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат по сплаті судового збору, то колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за звернення з позовною вимогою майнового характеру про стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш»бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року в розмірі 604 275,00 гривень сплачено судовий збір в розмірі 2146,00 гривень відповідно до Закону України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Вказана позовна вимога в оскаржуваних рішеннях судами першої та апеляційної інстанцій задоволена в повному обсязі -стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року в розмірі 604 275,00 гривень, а відтак стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 2146,00 гривень.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш»витрат по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 гривні не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Державного підприємства завод «Електроважмаш»-задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі № 2-а-3593/12/2070 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод «Електроважмаш»витрат по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 гривні -скасувати.

В цій частині ухвалити нову постанову.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод «Електроважмаш»(ідентифікаційний код 00213121, місцезнаходження: пр. Московський, 299, м. Харків, розрахунковий рахунок № 26002200400001 в ПАТ «ВіЕйБі Банк»м. Харків, МФО 380537) витрат по сплаті судового збору в розмірі 2146,00 гривень.

В іншій частині Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі № 2-а-3593/12/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько