Постанова № 29803257, 21.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Справа № 174935/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Гінди О.М., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання – Баран П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

22.08.2012р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082301 від 17.07.2012р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності(нереальності) господарських операцій позивача з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінераліс» у зв’язку із не підтвердженням господарських операцій останнього із своїми постачальниками, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. у справі №2а/0370/2680/12 в задоволенні позову - відмовлено.

Постанову оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки відповідача викладені в Акті перевірки позивача №12/2201/36714555 від 22.06.2012р. ґрунтуються на Акті перевірки його контрагента №1177/3-23-40-32486018 від 04.10.2011р., яким встановлено безтоварність(нереальність) господарських операцій останнього у зв’язку із не підтвердженням господарських операцій такого із своїми постачальниками. Придбані у контрагента товари та послуги були використані в господарській діяльності позивача про що є всі належні підтверджуючі первинні документи, а окремі недоліки таких не можуть свідчити про їх недостовірність та відповідно про відсутність господарських операцій.

Представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову.

Представник відповідача в запереченні на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Покликається на неможливість підтвердження податкового кредиту ТОВ «Мінераліс» у зв’язку із не підтвердженням господарських операцій останнього із своїми постачальниками.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких міркувань.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що право позивача на податковий кредит не підтверджене всіма необхідними та достатніми первинними документами, які б стверджували реальність та товарність його господарських операцій із вказаним контрагентом, що не дає можливості встановити фактичного здійснення таких операцій.

Погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ «Західатомбудмонтаж» (далі ТОВ) зареєстровано виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 28.12.2009р., а одними з видів його діяльності є будівництво будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи та інші роботи з завершення будівництва(а.с.11-12).

На підставі Акта №12/2201/36714555 від 22.06.2012р. позапланової виїзної перевірки ТОВ з питань правомірності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту при взаєморозрахунках з ТОВ «Мінераліс» за період з 01.05.2011р. по 30.05.2011р. податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на суму 27918грн (а.с.10-25).

17.07.2012р. відповідачем на підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000082301, яким відповідно до вимог п.198.6 ст.198, п.7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України збільшено ТОВ суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 27919грн(основний платіж 27918грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1грн)(а.с.9).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту(далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 МК України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 МК України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територіюУкраїни) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи – продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реальність, товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мінераліс» підтверджена договором поставки від 01.02.2011р., видатковою та податковою накладними від 04.05.2011р. про придбання будівельних матеріалів, журналом реєстрації довіреностей за 2011р.,сертифікатами відповідності на поставлені будівельні матеріали, договорами підряду на виконання робіт по поточному ремонту приміщення контори під дитячий садок «Казка» в с.Костюхнівка від 04.05.2011р. та по капітальному ремонту приміщення школи в с.Нова Руда від 06.05.2011р. обоє Маневицького району Волинської області, по ремонту адмінприміщення площадки матеріалів РВ ВП СГ у м.Кузнецовськ Рівненської області від 06.05.2011р., актами здачі-приймання будівельного майданчика від 09.05.2011р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011р. форма №КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011р. форма №КБ-2в, матеріальними звітами за травень 2011р., податковими накладними від 31.05.2011р (всі документи по цих об’єктах), платіжними дорученнями за травень-серпень 2011р.(а.с.33-47, 49-101, 225-236).

Судом першої інстанції також не враховано ту обставину, що придбані позивачем у контрагента товари та роботи використані ним у своїй господарській діяльності при виконанні робіт по цих же об’єктах та додатково по поточному ремонту приміщень будинків культури с.Старий Чорторийськ та с.Прилісне Маневицького району Волинської області, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме, договором від 04.05.2011р.(з ТОВ «Рембудтехнологія» - адмінприміщення площадки матеріалів РВ ВП СГ у м.Кузнецовськ Рівненської області), договором підряду від 27.04.2011р.(з Костюхнівською сільською радою - дитячий садок «Казка»), договором підряду від 27.04.2011р.(з Прилісненською сільською радою – будинок культури с.Прилісне), договором підряду від 20.04.2011р.(з відділом освіти і науки Маневицької РДА – приміщення школи в с.Нова Руда) та договором підряду від 20.04.2011р.(з Старочорторийською сільською радою - будинок культури с.Старий Чорторийськ), довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011р. та актами приймання виконаних робіт за травень 2011р. по цих об’єктах, виписками по рахунку позивача про оплату за ці роботи(а.с.48, 102-185).

Вказані вище письмові докази свідчать про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарів та робіт придбаних у контрагента, та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із таким контрагентом.

ТОВ «Мінераліс» на час укладення вказаних договорів з позивачем та їх виконання було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником ПДВ і мало право на випуск податкових накладних(а.с.212-223). Крім того, таке належним чином у травні 2011р. задекларувало податкове зобов’язання з ПДВ у господарських операція з позивачем(а.с.23, 221).

Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вбачається із висновків Акта №12/2201/36714555 від 22.06.2012р. відповідачем надавався аналіз реальності здійснення господарської діяльності позивача у співвідношенні з господарською діяльності ТОВ «Мінераліс» із його постачальниками, де зроблено висновок, що останні господарській операції нереальні внаслідок ряду обставин.

Згідно з п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів(послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у постанові від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 прийшов до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Практика Європейського Суду з прав людини також підтверджує такий підхід до вирішення податкових спорів. Зокрема, у рішенні від 22.01.2009р. по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) цей суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Дійсно ряд довідок про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011р. та актів приймання виконаних будівельних робіт за цей же місяць, укладених між позивачем та його зазначеними вище контрагентами, не містять дати їх підписання сторонами, однак вони підписані належними представниками сторін та в період виконання відповідних договорів між ними в травні 2011р., що дає можливість, у співвідношенні з іншими документами по виконанню цих договорів, ідентифікувати період виконання таких робіт позивачем і ТОВ «Мінераліс».

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України апеляційний суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пп.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» - задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі №2а/0370/2680/12 – скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0000082301 від 17 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В. Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.С. Затолочний

Повний текст виготовлений 26 лютого 2013 року.