Ухвала суду № 29783096, 28.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року Справа № 9104/149187/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. по справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" до Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,-

встановив:

18.10.2011 року Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно- зварювальний завод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що державним виконавцем - заступником начальника Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції протиправно винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №22043028 від 19.10.2010 року, № 23038985 від 02.12.2010 року, № 23972004 від 26.01.2011 року та №25767668 від 11.04.2011 року на підставі вимог про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано- Франківську, які у зв'язку із внесенням змін в законодавство не є виконавчими документами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.

Державним виконавцем - заступником начальника Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання:

- вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/7 від 06.09.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод» 67 078,61 грн. боргу (постанова про відкриття провадження -19.10.2010 року).

- вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/8 від 05.10.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод» 60 201,95 грн.

боргу (постанова про відкриття провадження - 02.12.2010 року).

- вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/9 від

06.12.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод» 151 845,46 грн. боргу (постанова про відкриття провадження - 26.01.2011 року).

- вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську №1278/10 від

04.03.2011 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод» 133 095,63 грн. боргу (постанова про відкриття провадження - 11.04.2011 року).

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1 даного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу вимог ст.2 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

За вимогами ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

ст.17 Закону зазначає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом та перелічує такі виконавчі документи.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зазначені у ст.17 даного Закону, в тому числі і рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Щодо правомірності винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2010 року та 02.12.2010 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на день винесення даних постанов (19.10.2010 року та 02.12.2010 року) діяв Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч.3 ст.106 якої вимога про сплату недоїмки Управління Пенсійного фонду є виконавчим документом, а згідно ч.4 даної статті «вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем правомірно винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень від 19.10.2010 року та 02.12.2010 року, оскільки на момент їх винесення вимога про сплату боргу була виконавчим документом, на підставі якого державний виконавець вправі був відкрити провадження.

Щодо покликань апелянта про неправомірность дій державного виконавця при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень від 26.01.2011 року та 11.04.2011 року, суд зазначає наступне.

На момент винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень (26.01.2011 року та 11.04.2011 року) діяли та діють нині Закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, деякі законодавчі акти втратили чинність, а до деяких законодавчих норм внесено значні зміни.

п. 12 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ч. 1- 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі і ч.3, якою вимогу про сплату недоїмки пенсійного органу встановлено виконавчим документом) виключено.

В той же час, ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій державного виконавця при винесенні 26.01.2011 року та 11.04.2011 року постанов про відкриття виконавчих проваджень на підставі вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №1278/9 від 06.12.2010 року про стягнення з ДП МОУ «63 Котельно-зварювальний завод» 151 845,46 грн. боргу та №1278/10 від 04.03.2011 року про стягнення 133 095,63 грн. боргу, оскільки останні є виконавчими документами

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. по справі № 2а-3363/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик