Постанова № 29799201, 05.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 5023/2656/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Рибалка Д.В. (копія дов.№ 01-62юр/2494 від 29.03.12р.), Волкової С.О. (копія дов.№01-62юр/4998 від 02.07.12р.),

1. відповідача - Шерстюка В.О. (копія дов.№б/н від 21.01.2013р.),

2.відповідача - Ященка В.В. (дов.№3 від 02.01.2013р.),

прокурора - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АК "Харківобленерго" (вх.№61Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2012 року по справі №5023/2656/12 (суддя Ковальчук Л.В.),

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до 1.Квартино-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків,

2. Військової частини А-1361, м. Харків,

за участю Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері,

про стягнення 13256,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу 7488,85 грн. заборгованості за електричну енергію, 199,88 грн. інфляційних витрат, 292,47 грн. 3% річних, 1322,29 грн. пені та з Військової частини А - 1361 - 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, судовий збір просили покласти на відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що перший відповідач в порушення умов договору №1-0110с від 20.11.2008р. неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо оплати електричної енергії. Також зазначав, що між позивачем, першим відповідачем та другим відповідачем укладена додаткова угода до договору б/н від 28.01.2011р., відповідно до якої вартість електричної енергії, сума пені, 3% річних, індекс інфляції здійснюються першим відповідачем, а підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину здійснюється другим відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року позов задоволено частково, з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на користь позивача стягнуто 199,88 грн. інфляційних втрат, 292,47 грн. - 3%, 132,22грн. пені та судовий збір. В частині стягнення 7488,85грн. боргу провадження у справі припинено, в частині стягнення 1190,07грн. пені відмовлено. Також судовим рішенням з ВЧ А-1361 на користь позивача стягнуто 3953,14грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та судовий збір.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення місцевого господарського суду від 10.08.2012 року змінено шляхом виключення з резолютивної частини рішення абзац 7, відповідно до якого, Квартирно-експлуатаційному відділу міста Харкова при виконанні рішення суду надано можливість здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців КЕВ м. Харкова МОУ.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2012 року касаційну скаргу задоволено частково, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року у справі №5023/2656/12 скасовано в частині стягнення 3953,14 грн., в скасованій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2012 року з даної справи залишено без змін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 грудня 2012 року по справі №5023/2656/12 (суддя Ковальчук Л.В.) клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено, зменшено розмір вартості за перевищення договірних величин на 95%. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Військової частини А - 1361 (61034, м. Харків, вул. Переможців, 6-А, р/р № 35228032000006, 35210017000006 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 07811701) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р № 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) - 197,65 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. В частині стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 3755,49 грн. відмовлено.

Позивач з рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2012 року по справі №5023/2656/12 та прийняти нове рішення, яким стягнути з 2-го відповідача (Військова частина А-1361) на користь АК "Харківобленерго" на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 -суму заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в розмірі 3953,14 грн. Покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору згідно з ст.49 ГПКУ, зобов'язавши сплатити їх на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954. При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту.

У судовому засіданні 28.02.2013р. представники позивача (апелянта) підтримали вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник першого відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду Харківської області 20 грудня 2012 року по справі №5023/2656/12 законним та обґрунтованим, та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник другого відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав зазначених у відзиві (вх.№932 від 01.02.2013р.) на апеляційну скаргу.

08.02.2013р. від другого відповідача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№1163) по даній справі, в яких він, зокрема, посилається на те, що відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», Бюджетного кодексу України, Правил користування електричною енергією, договору та додаткової угоди від 28.01.2011р. у постачальника не було підстав, передбачених абзацом третім пункту 4.4. ПКЕЕ для відмови споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин електричної енергії. Також вказує на те, що п.5.5 договору передбачено, що пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів на момент звернення та отримання постачальником заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Як стверджує другий відповідач, під пріоритетністю в даному випадку розуміється пріоритетність розгляду заяви споживача, який попередньо оплатив додатково заявлені обсяги електроенергії та звернувся не пізніш ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, перед іншими споживачами.

26.02.2013р. від позивача (апелянта) надійшли додаткові пояснення (вх.№1789), в яких апелянт зазначає, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування двократної вартості спожитої електроенергії понад встановлені договірні величини є саме оперативно-господарською санкцією, а відтак вважає, що розмір плати за перевищення договірних величин електроенергії не може бути зменшений.

28.02.2013р. від апелянта надійшли додаткові пояснення (вх.№1859) в яких позивач вказує на те, що у відповідності до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. При цьому посилається на постанову ВСУ від 06.12.2010р.

У судове засідання не з'явився прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, хоча належним чином був повідомлений ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р., яку отримав 11.02.2013р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, прокурор не скористався своїм правом брати участь у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2008р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною А-2112 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії від №1-0110с, згідно з умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведені розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.3.2 Договору сторони передбачили, що споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок.

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку №2 "Порядок розрахунків" (ч.2 п. 10.2 ПКЕЕ).

Згідно з п.3.2.1 споживач має право на зміну (коригування) договірних величин електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Як вбачається з п.4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії та потужності.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Абзацом 4 п. 5.5 Договору передбачено, що постачальник протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.

Згідно з абз.5 п.5.5 пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів на момент звернення та отримання постачальником заяви споживача не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшені) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати додатково заявлених обсягів.(а.с. 13-а.с.28, том 1).

Додатком від 26.04.2011р. №2 до Договору передбачено, що розрахунковий період Споживачу встановлено з 01 числа місця до такого ж числа наступного місяця (а.с. 33-а.с.34, том 1).

Як вбачається з додатку №1 до Договору на січень 2012 року встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 32624 кВт/год.(а.с.36, том 1).

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 30.01.2012р. №202 Військова частина А-1361 звернулася з заявою про збільшення договірних величин споживання електричної енергії на січень 2012р. на 9000кВт для лицьового №0110-с.(а.с.96, том 1).

АК "Харківобленерго" листом від 03.02.2012р. №26Е-05-5806 повідомило про неузгодженість коригування договірної величини електричної енергії на січень 2012р. у зв'язку з відсутністю оплати додатково заявлених величин.(а.с.97, том 1)

Даний лист на виконання вимог Договору надіслано другому відповідачу, про що свідчать список згрупованих поштових відправлень № 481 та поштовий чек (а.с.98, том 1).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до рахунку за січень 2012р. Військовою частиною А-1361 спожито електричної енергії у січні 2012 року у розмірі 37035 кВт/год. (а.с. 54, том 1).

На виконання вимог п. 6.14 ПКЕЕ АК "Харківобленерго" повідомленням від 10.02.2012р. оповістило Військову частину А-1361 про перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке було направлено другому відповідачу (а.с. 59-а.с.60, том 1).

Відповідно до ч.6 ст. 6 Закону України "Про електроенергетику" споживачі крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм васності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину а розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Господарським судом Харківської області встановлено, що розрахунком перевищення договірних величин споживання електричної енергії станом на 16.05.2012 Військова частина А-1361 за січень 2012р. здійснила перевитрат по договірній величині у розмірі 4411 кВт/год на суму 3953,14 грн. (а.с. 58, том 1).

Пунктом 4.2.2 договору №1-0110С від 20.11.2008 року в розділі «Відповідальність сторін» передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, військова частина сплачує позивачу двократну вартість різниці між фактично спожитої договірної величин споживання електроенергії та потужності. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом споживання 50 000 кВт г і більше (ст.26 ЗУ "Про електроенергетику").

За статтею 171 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст.217 ГК України).

Враховуючи вищезазначені правові норми та оскільки, саме внаслідок порушення другим відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання на січень 2012 року, у позивача виникає право стягнути з другого відповідача не вартість фактично спожитої електричної енергії (що передбачено умовами договору, як господарське зобов'язання), а двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що остання є видом відповідальності, в результаті застосування якої, для другого відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ.

Частиною 7 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» в розділі «Обов'язки та відповідальність споживачів енергії» зазначено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Оскільки частиною сьомою ст.27 Закону «Про електроенергетику» за споживання електроенергії понад договірну величину передбачено застосування санкцій, то таке перевищення розглядається як правопорушення, до якого застосовуються відповідні санкції, що пов ністю відповідають критеріям штрафних. Тобто суми, що додатково та в обов'язковому порядку сплачуються споживачами електроенергії на користь енергопостачальників (відповідно до ст.26 Закону «Про електроенергетику») за споживання електроенергії понад договірні величини, належать до категорії штрафних санкцій. При цьому сума за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії має таку структуру: одна частина відповідає оплаті за товар, а друга - штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електронергії.

Як зазначено Вищим господарським судом України в постанові по справі №5023/2656/12 від 07.11.2012 року (вказівки якого є обов'язковими для врахування апеляційним господарським судом при винесенні постанови), вказана санкція є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцією в розумінні ст.230 ГК, яка може бути зменшена згідно зі ст.233 ГК України та ч.3 ст.83 ГПК України.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведена норма є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою закону матеріального.

Відповідно до ч.2 статті 233 ГК України відшкодування збитків і сплата штрафних санкцій є мірами відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статті 3 Витягу з Положення Військової частини А2112, остання має статус юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з п.3.1 Витягу Військова частина А2112 фінансується з Державного бюджету через вищестоящий довольчий фінансовий орган (а.с.38, том 1).

Крім того, на час розгляду в суді першої інстанції сума основної заборгованості була сплачена та провадження у справі в цій частині припинено.

Таким чином, вартість спожитої електроенергії другим відповідачем оплачена, а тому і збитки у позивача є мінімальними та такими, що суттєво не впливають на фінансовий стан підприємства.

Заперечуючи проти задоволення клопотання другого відповідача про зменшення розміру вартості за перевищення договірних величин на 95%, позивач не надав суду апеляційної інстанції належних доказів, що зменшення вказаної суми призведе до понесення підприємством збитків та негативно позначиться на фінансовому стані позивача.

Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який керуючись ст.83 ГПК України, та з урахування зазначених вище обставин цілком правомірно задовольнив клопотання другого відповідача та зменшив розмір вартості за перевищення договірних величин на 95%.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2012 року по справі №5023/2656/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 83, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2012 року по справі №5023/2656/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.03.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.