Рішення № 29798804, 26.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13 Справа№ 914/63/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м.Харків

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Лапаївка

про стягнення 37 065грн. 96коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Шубан М.І.

від відповідача: не з"явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26679грн. 77коп. кредитної заборгованості, 6794грн. 89коп. заборгованості по процентах, 3199грн. 61коп. пені за прострочення сплати кредиту та 391грн. 69коп. пені за прострочення сплати процентів.

Ухвалою суду від 08.01.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.01.2013р. В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 29.01.2013р., ухвалою суду відкладено розгляд справи на 19.02.2013р. За клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 19.02.2013р. відкладено розгляд справи на 26.02.2013р.

В судовому засіданні 26.02.2013р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

10.04.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „Укрсиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі-банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (надалі -позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № 11331567000 (надалі -кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язувався надати відповідачу однією сумою, а відповідач зобов"язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 167960грн. 00коп. та сплатити процети за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Надання кредиту здійснюється у наступний термін: 10 квітня 2008р. Позичальник у будь-якому випадку зобов"язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 10.04.2012р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 12 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 8.4 цього договору. Позичальник зобов"язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 4675грн.00коп. в день сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки згідно із п.п.1.3.1, 10.2 цього договору (п.п.1.2.1, 1.2.2 договору).

Відповідно до п.1.3.1 договору за використання кредитних коштів у межех встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 15 % річних. По закінченню 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.10.2 даного договору.

Позивач свої зобов'язання по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав, надавши відповідачу кредит у повному розмірі. Однак, відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів та сплати відсотків за користування кредитом належним не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту.

Станом на 05.12.2012р. заборгованість відповідача по поверненю кредитних коштів становила 26679грн. 77коп., заборгованість по сплаті процентів - 6794грн. 89коп.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник відповідача в судові засідання не з"явився, позовні вимоги в частині основного боргу та заборгованості по відсотках не заперечив, доказів належного виконання зобов'язання перед банком за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів згідно договору не представив, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 26679грн. 77коп. та заборгованість по сплаті процентів - 6794грн. 89коп. обгрнутовані та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов"язання є припинення зобов"язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку порушення зобов"язання позичальником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в усиановлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим договором на суму прострочених процентів, банк може нараховувати пеню, починаючи з тридцять другого календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360"(метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 05.12.2011р. по 05.12.2012р. в сумі 3199грн. 61коп. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 11.02.2012р. по 05.12.2012р. в сумі 391грн. 69коп.

Розглянувши вказані вимоги, суд прийшов до висновку про те, що суми пені нараховані позивачем без врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше невстановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Судом самостійно здійснено перерахунок пені з врахуванням вказаного, за результатами чого обґрунтована сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом складає 1295грн. 50коп., обґрунтована сума пені за погашення заборгованості за процентами за користування кредитом становить 150грн. 92коп. Позовні вимоги в частині даних сум є обґрунтованими, в решті частині позовні вимоги по пені є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 26679грн. 77коп. кредитної заборгованості, 6794грн. 89коп. заборгованості по процентах, 1295грн. 50коп. пені за прострочення сплати кредиту та 150грн. 92коп. пені за прострочення сплати процентів. В частині стягнення решти суми пені слід відмовити.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задолених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 536, 546, 549, 611, 615, 1048, 1949, 1054 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк", м.Харків, просп. Московський, 60 (ідентифікаційний код 09807750) 26679грн. 77коп. кредитної заборгованості, 6794грн. 89коп. заборгованості по процентах, 1295грн. 50коп. пені за прострочення сплати кредиту та 150грн. 92коп. пені за прострочення сплати процентів та 1516грн. 36коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення решти суми пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гоменюк З.П.