УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2011 р.справа № 2а-4058/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.
за участю представників сторін:
позивача : - Фурманов О.В., дов. від 03.11.2010 р.
відповідача: - Безкоровайна О.С., дов. від 26.07.2010 р. Рачинський Р.М., дов. від 10.01.2011 р. ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у справі № 2а-4058/09/0870
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант"
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
про: скасування податкових повідомлень -рішень , -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" (далі -ТДВ «Мотор-Гарант», Товариство) звернулось з адміністративним позовом про визнання нечинними прийнятих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) податкових повідомлень-рішень (з урахуванням уточнень позовних вимог, т.1, а.с.196,197):
- № 0000510807/0 від 27.11.2008 р., № 0000510807/1 від 06.02.2009 р., № 0000510807/2 від 15.04.2009 р., № 0000510807/3 від 26.06.2009 р., № 0000040807/1 від 06.02.2009 р., №0000040807/1 від 04.03.2009 р., № 0000040807/2 від 21.05.2002 р., № 0000040807/3 від 26.06.2009 р. у повному обсязі,
- № 0000520807/0 від 27.11.2008 р., № 0000520807/1 від 06.02.2009 р., № 0000520807/2 від 15.04.2009 р., № 0000520807/3 від 26.06.2009 р. - в частині донарахування 33 123 грн. податку на додану вартість і 23 953 грн. фінансових санкцій.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у справі № 2а-4058/09/0870 (суддя Садовий І. В.) вищевказаний адміністративний позов Товариства задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі № 0000510807/0 від 27.11.2008 р., № 0000510807/1 від 06.02.2009р., № 0000510807/2 від 15.04.2009 р., № 0000510807/3 від 26.06.2009 р., №0000040807/1 від 06.02.2009 р., № 0000040807/1 від 04.03.2009 р., № 0000040807/2 від 21.05.2009 р. та № 0000040807/3 від 26.06.2009 р.;
- в іншій частині в позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення №0000510807/0 від 27.11.2008 р., № 0000510807/1 від 06.02.2009 р., № 0000510807/2 від 15.04.2009 р., №0000510807/3 від 26.06.2009 р., № 0000040807/1 від 06.02.2009 р., № 0000040807/1 від 04.03.2009 р., № 0000040807/2 від 21.05.2009 р., № 0000040807/3 від 26.06.2009 р. суперечать ст.1, п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.6.1, п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.3, 4 Закону України "Про пінні папери і фондовий ринок", ст.ст.1, 5, 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", ст.28 Закону України "Про страхування", п.3 розділу II Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку №222 від 30.12.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.1999р. за №180/3473, отже підлягають скасуванню.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000510807/0 від 27.11.2008 р., № 0000510807/1 від 06.02.2009 р., №0000510807/2 від 15.04.2009 р., № 0000510807/3 від 26.06.2009 р., № 0000040807/1 від 06.02.2009 р., № 0000040807/1 від 04.03.2009 р., № 0000040807/2 від 21.05.2009 р. та №0000040807/3 від 26.06.2009 р. обґрунтовані, підтверджені зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 Наказу №166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000520807/0 від 27.11.2008 р., № 0000520807/1 від 06.02.2009р., № 0000520807/2 від 15.04.2009 р., № 0000520807/3 від 26.06.2009 р. в частині донарахування 33 123 грн. податку на додану вартість і 23 953 грн. фінансових санкцій слід відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТДВ "СК „Мотор-Гарант" подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у справі № 2а-4058/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Висновок суду про те, що позивач занизив податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.11.2007 р. по 30.06.2008 р. на суму 125138,00 є хибним, тому що судом не враховано того, що позивач в цей період зависив податкові зобов'язання з ПДВ на суму 44181,00 грн. Законодавством не встановлено методологію, згідно якої платник податку повинен сплатити ПДВ за той період, коли він не зареєстрований як платник такого податку.
Заперечуючи проти винесеного судом першої інстанції рішення, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у справі № 2а-4058/09/0870, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що суд не прийняв до уваги наявні в справі докази на підтвердження позиції відповідача, а саме: постанови господарського суду Дніпропетровської області про визнання недійсними установчих документів юридичних осіб, які є емітентами цінних паперів, та розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій. Суми коштів, утримані страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування, як компенсація витрат на ведення справи не с страховими платежами.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні надали свої доводи та заперечення щодо вимог апеляційних скарг.
Відповідно до матеріалів справи, встановлено наступне: СДПІ по роботі з ВВП у м.Запоріжжі проведено виїзну планову перевірку ТДВ „СК «Мотор-Гарант»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої був складений акт № 40/08-07/31154435 від 18.11.2008 р. (т.1, а. с.18-78).
Перевіркою встановлено:
- в порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено доход від страхової діяльності в сумі 765 грн., внаслідок чого завищено податок на прибуток на суму 23 грн.;
- в порушення п.5.10 ст.5, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено доход від діяльності іншої, ніж страхова, на суми компенсації витрат на ведення справи, які залишаються у страховика у разі дострокового припинення дії договору страхування за перевірений період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р. в сумі 764,71 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 191 грн.;
- в порушення п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено витрати від операцій з акціями на загальну суму 18 852 913 грн., в т.ч. за півріччя 2007 року на суму 607 586 грн., за III квартали 2007 року на суму 975 440 грн., за 2007 рік - 18 852 913 грн. та в порушення п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено доходи від операцій з акціями на загальну суму 18 133 388 гривень, тому числі за півріччя 2007 року на суму 607 586 грн., за III квартали 2007року на суму 975 440 грн., за 2007 рік - 17 642 226 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 491162 грн., що призвело до завищення збитків від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 2007 рік на суму 1 210 687 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 719 525 грн.
- в порушення п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2007 р. по 30.06.2008 р. в сумі 125 138 грн., в т. ч. по періодам: листопад 2007 року - 12 563 грн.; грудень 2007 року - 42 559 грн.; січень 2008 року - 36 893 грн.; лютий 2008 року - 6 410 грн.; березень 2008 року - 6 426 грн.; квітень 2008 року - 6 652 грн.; травень 2008 року - 6 562 грн.; червень 2008 року - 7 073 грн. та в порушення пункту 2.6.1 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.97 р. № 166, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054 (далі - Наказ № 166), п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не подано до податкового органу податкову декларацію у строки, визначені законодавством, за наступні звітні періоди: листопад 2007 року; грудень 2007 року; січень 2008 року; лютий 2008 року; березень 2008 року; квітень 2008 року; травень 2008 року; червень 2008 року.
- в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено доходи від діяльності іншої, ніж страхова в сумі 10 133 387,87 грн., у вигляді доходів з інших джерел, отриманих при відчуженні акцій, емітентами яких є ВАТ «Гідробетон», ВАТ «Електромеханічний завод», ВАТ «Спеценергомонтаж», ВАТ «Завод технічного скла», ВАТ «Завод термостійких металовиробів», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 533 346,97 грн.
27.11.2008 р. на підставі вищевказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВВП у м.Запоріжжі прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000510807/0 - за порушення п.3.1 ст.3, п.п.4.1.6 ст. 4, п.5.10 ст.5, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.10.1. ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким Товариству донараховано 4 779 592,20 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток, у т. ч. 2 533 515 грн. -за основним платежем, 2 246 077,20 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.87);
- № 0000520807/0 - за порушення п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.2.6.1 п.2.6 ст.2, п.4.1 ст.4 Наказу № 166, яким Товариству донараховано 189 067 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, у т. ч. 125 138 грн. -за основним платежем, 63 929 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.88).
Товариством застосовано процедуру адміністративного оскарження (т.1, а. с.89-145).
На підставі рішення про результати розгляду первинних скарг 06.02.2009 р. №1045/10/25-016 (т.1, а. с.93-102) СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 р. № 0000040807/1, яким за порушення п.3.1 ст.3, п.п.4.1.6 ст. 4, п.5.10 ст.5, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.10.1. ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Товариству донараховано 3 800 000 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток, у т. ч. 2 000 000 грн. -за основним платежем, 1 800 000 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.108).
За результатами процедури адміністративного оскарження скарги Товариства залишено без задоволення та СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі прийняті податкові повідомлення-рішення з визначенням вищевказаних сум податкових податкового зобов'язання № 0000510807/1 від 06.02.2009 р. (т.1, а. с.103), № 0000510807/2 від 15.04.2009р. (т.1, а. с.127), № 0000510807/3 від 26.06.2009 р. (т.1, а. с.147), № 0000040807/1 від 04.03.2009р. (т.1, а. с.116), № 0000040807/2 від 21.05.2002 р. (т.1, а. с.136), №0000040807/3 від 26.06.2009р. (т.1, а. с.146), № 0000520807/1 від 06.02.2009 р. (т.1, а. с.104), №0000520807/2 від 15.04.2009р. (т.1, а. с.128), № 0000520807/3 від 26.06.2009 р. (т.1, а. с.148).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг ТДВ «СК «Мотор-Гарант» та СДПІ по роботі з ВВП у м.Запоріжжі, виходячи з наступного:
Щодо заниження доходу від діяльності іншої, ніж страхова при здійсненні операцій з цінними паперами.
Згідно акту перевірки в перевіреному періоді Товариством здійснено продаж акцій за договорами купівлі-продажу ЦП (т.1, а. с.149-191).
На думку податківців, цінні папери, які були предметом даних договорів, на той час вже втратили своєї назви «цінний папір»на підставі судових рішень, які набрали законної сили, про припинення юридичних осіб -емітентів цінних паперів (т.1, 204, 205, 209-211 тощо), а також прийнятих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку розпоряджень про скасування реєстрації випуску акцій (т.2, а. с.105, 114, 116,117, 119-121).
Так, згідно розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зупинено обіг акцій ВАТ „Гідробетон", ВАТ „Електромеханічнийзавод", ВАТ „Завод технічного скла", ВАТ „Спеценергомонтаж"; скасовано реєстрацією випуску акцій ВАТ „Завод термостійких металовиробів", скасовано емісію акцій ВАТ „Завод термостійких металовиробів".
Стаття 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.97 р. № 710/97-ВР визначає термін бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача, про що останній обов'язково повідомляється випискою з рахунку в цінних паперах.
Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації встановлений Рішенням від 30.12.1998 Державної комісії з пінних паперів та фондового ринку № 222.
Так, відповідно до п.3 розділу II якого скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства передбачає, зокрема, оприлюднення інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному з офіційних друкованих видань та внесення відповідних змін до загального реєстру випуску цінних паперів та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.
Згідно із п.4 ст.9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підставою для внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно яких переходить право власності на відповідні іменні цінні папери.
Таким чином, скасування реєстрації випуску акцій ліквідованого акціонерного товариства закінчується на стадії внесення реєстраційним органом змін до загального реєстру випуску акцій, яке обумовлює припинення обігу цінних паперів та унеможливлює перехід права власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на те, що на момент укладення позивачем договорів купівлі-продажу акцій ВАТ «Снеценергомонтаж», ВАТ «Завод технічного скла», ВАТ «Електромеханічний завод», ВАТ «Завод термостійких виробів», ВАТ «Гідробетон»зміст цих правочинів не суперечив актам цивільного законодавства, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати вказані правочини нікчемними.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
З огляду на те, що докази визнання у встановленому порядку недійсними даних правочинів матеріали справи не містять, дії Товариства по відображенню у власному податковому обліку зазначених господарських операцій з цінними паперами емітентів ВАТ «Спеценергомонтаж», ВАТ «Завод технічного скла», ВАТ «Електромеханічний завод», ВАТ «Завод термостійких виробів», ВАТ «Гідробетон» є правомірними.
Щодо заниження доходу від діяльності іншої, ніж страхова, при достроковому припиненні дії договору страхування
Податковий орган вважає, що ТДВ «СК «Мотор-Гарант»завищило валові внески, одержані за договорами страхування, на суми компенсації витрат на ведення справи, які залишаються у страховика у разі дострокового припинення дії договору страхування на суму 764,71 грн.
Так, згідно ч.ч.4, 5 ст.28 Закону України «Про страхування»у разі припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України № 334 дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується за ставкою 3 % суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що згідно вищевказаної норми Закону витрати на ведення справи входять до складу страхового тарифу та визначаються при його розрахунку, і тому ведення справи є страховою діяльністю і не може бути самостійним доходом, не пов'язаним з наданням послуг по страхуванню.
Оскільки згідно положень Закону України «Про страхування»доходи, отримані страховиком внаслідок виконання умов договору страхування вважаються доходами від страхової діяльності, твердження відповідача про завищення Товариством суми валових внесків, одержаних за договорами страхування, як компенсації витрат на ведення справи, які залишаються у страховика у разі дострокового припинення дії договору страхування на загальну суму 764,71 грн., є хибним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі № 0000510807/0 від 27.11.2008 р., № 0000510807/1 від 06.02.2009р., №0000510807/2 від 15.04.2009 р., № 0000510807/3 від 26.06.2009 р., №0000040807/1 від 06.02.2009 р., № 0000040807/1 від 04.03.2009 р., № 0000040807/2 від 21.05.2009 р. та №0000040807/3 від 26.06.2009 р.
Щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ
Позивачем не спростовується, що в період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р. Товариство не реєструвалось як платник податку на додану вартість.
Згідно акту перевірки ТДВ «СК «Мотор-Гарант» протягом січня 2007 року-жовтня 2007 року перевищено встановлений граничний обсяг операцій, що підлягає оподатковуванню, який відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) становить 300 000 гривень, та не здійснено обов'язкову реєстрацію платника податку на додану вартість.
Так, відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 168 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) в такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Згідно п.п.7.8.1, 7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України № 168 податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:
якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року
У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
Згідно з пунктом 9.4 Закону України № 168 якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Позивачем отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07 серпня 2008 р. за №100132748 (т.2, а. с.122).
До податкового органу Товариством надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2008 року (т.2, а. с.123-125), яким збільшено суму до сплати в бюджет у розмірі 42 077 грн.
Перевіркою виявлено заниження Товариством податкового зобов'язання з податку на додану вартість встановленого за період з 01.11.2007 р. по 30.06.2008 р. у сумі 125 138 грн.
Згідно п.п.4.4 ст.4 Наказу № 166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181). уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Згідно з пунктом 6.1.3 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (далі - Інструкція № 110) у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:
1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;
2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;
3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми -недоплат.
До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.
З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 6.1.6 Інструкції № 110 у разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недооцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Цей штраф застосовується у разі, якщо загальна сума у такий спосіб донарахованого податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) за актом перевірки (сукупно із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) дорівнює або перевищує законодавчо визначені великі розміри.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0000520807/0 від 27.11.2008 р., № 0000520807/1 від 06.02.2009 р., № 0000520807/2 від 15.04.2009 р., №0000520807/3 від 26.06.2009 р. в частині донарахування 33 123 грн. податку на додану вартість і 23 953 грн. фінансових санкцій.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за результатами перегляду судового рішення по даній справі , з урахуванням доводів апеляційних скарг, не знаходить підстав для застосування ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України та залишає судове рішення без змін.
Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009р. у справі № 2а-4058/09/0870 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у справі № 2а-4058/09/0870 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 р. у справі № 2а-4058/09/0870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун
Судове рішення № 29796232, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 34925/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: