Ухвала суду № 29795553, 09.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.

справа № 2а-0470/8020/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39 м. Дніпропетровська до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року адміністративний позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39 м. Дніпропетровська до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено повністю: скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 15 червня 2011 року №000142302 у частині стягнення суми податкового зобов’язання за основним платежем –115088 грн. (114 468. 00 грн. + 620, 00 грн.) та суми податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями 28 772, 00 грн., а всього, на суму 143 860, 00 грн.(сто сорок три тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що працівниками Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Комунального житлово-експлуатаційного підприємства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, якою встановлено порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, п.п. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, п.5.1 і п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 –ВР від 03 квітня 1997 року, п.п.7.2.6, п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97 –ВР від 03 квітня 1997 року, п.1.4 ст.1, п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 – ВР від 03 квітня 1997 року, пп. 4.2.1 п.4.2, п.8.1 ст.8, ст.16 п.19.2 ст. 19 Закону України №889 "Про податок з доходів з фізичних осіб підприємців та юридичних осіб", за наслідками якої складено Акт від 01 червня 2011 року №1126/2302/32616489.

Позивачем до ДПА у Дніпропетровській області подавались заперечення на вищезазначений акт, які не прийняті до уваги та винесене податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року №000142302, яким з КЖЕП №39 було стягнуто:

- за основним платежем недоїмки – 117 289, 00 грн.,

- за штрафними (фінансовими санкціями) – 29 322, 00 грн.

Момент виникнення податкового зобов'язання з ПДВ встановлений пп.7.3.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а момент виникнення права на податковий кредит - пп.7.5.1 ст.7 вказаного Закону. Вказані норми є загальними і характеризуються як такі, що встановлюють певні правові наслідки для платників податків залежно від відповідної події, що сталася раніше ("за першою подією").

Згідно з п.п.3.2.7 Закону № 168/97-ВР, не є об'єктом оподаткування операції виплат бюджетних дотацій та субсидій лише фізичним особам, тоді як КЖЕП № 39, отримує не дотації, а лише компенсацію за державні дотації населенню, тому, ця норма його не стосується.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що чинне законодавство України не передбачає застосування п.п.7.4.3 Закону №168/97-ВР у разі втримання юридичною особою бюджетної дотації (субсидії), тому, твердження інспекції про недоплату позивачем ПДВ в розмірі 114 468, 00 грн., є безпідставними.

В жовтні 2010 року ПП "Март-2009" КЖЕП №39, було відпущено товар (граншлак) у кількості 30 т. КЖЕП №39 по витратній накладній №2510 від 25 жовтня 2010 року, було отримано граншлак на суму – 2 520, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 520, 00 грн., а також, по акту виконаних робіт (послуг) від 25 жовтня 2010 року надані автопослуги на суму 1 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 200, 00 грн. Було виставлено рахунок від 25 жовтня 2010 року №2510 на загальну суму 3 720, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 620, 00 грн. Було виписано податкову накладну від 25 жовтня 2010 року №1 на суму 3 720, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 620, 00 грн. - за першою подією.

Податковим органом в акті перевірки від 01.06.2011р. зроблено висновок про те, що правочин, укладений КЖЕП № 39 з ПП "Март 2009" мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", визначений перелік функцій податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також, здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірної думки, що із норм чинного законодавства України, ДПІ відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи не укладених суб’єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, ДПІ зробивши висновок у акті від 01.06.2011р. про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко