Ухвала суду № 29788239, 24.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р.справа № 2а-321/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010р. у справі № 2а-321/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (далі -ТОВ "Агроресурс", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Бердянська ОДПІ) №0001822310/1 від 30.12.2009 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 р. у справі № 2а-321/10/0870 (суддя Щербак А. А.) в задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована не підтвердженням доказовою базою обставин, покладених в обґрунтування позовних вимог. Зокрема, позивачем не надано доказів правомірності не включення до складу скоригованого валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги у листопаді 2008 року; та не надано доказів про проведення робіт по організації філіалу в м.Маріуполь, які б свідчили про використання взятого в суборенду приміщення в господарській діяльності Товариства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Агроресурс" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 р. у справі № 2а-321/10/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не дослідив умови додаткових угод до договору поставки, не звернув уваги на той факт, що первинні документи, які вимагав відповідач для перевірки та які спростовують викладені в акті перевірки факти, надані позивачем при поданні адміністративної скарги на рішення податкового органу.

Бердянська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазнаючи про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 р.

Прокурор та сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.

Як підтверджується матеріалами справи - Бердянською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ „Аргоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складений акт від 12.10.2009 р. №182/23-106/32170814 (т.1, а с.18-63).

На підставі акту перевірки № 182/23-106/32170814 Бердянською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001822310/0 від 23.10.2009 р. (т.1, а. с.16).

Товариством застосовано процедуру апеляційного оскарження (т.1, а. с.106-127). За результатами апеляційного оскарження (т.1, а. с.129-135) та проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агроресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009р. складено акт перевірки від 29.12.2009 р. № 224/23-106/32170814 (т.1, а. с.67-99).

Також Бердянською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001822310/1 від 30.12.2009 р. (т.1, а.с.17).

Даним податковим повідомленням-рішенням № 0001822310/1 від 30.12.2009 р. за порушення п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 та п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7 042 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 3 521 грн., всього -10 563 грн.

Згідно висновків акту перевірки від 29.12.2009 р. № 224/23-106/32170814 встановлені порушення ТОВ «Агроресурс»пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р. встановлено заниження суми податку на прибуток в сумі 7 042 грн., у тому числі по періодах за 2007 рік - на суму 1 359 грн., за 2008 р. на суму 5 683 грн., а саме:

- перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження за 11 місяців 2008 р. на суму 12 400 грн.

Так, в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ „Агро ресурс" не включило до складу валового доходу суми кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

- Товариством в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валових витрат за 2007 рік послуги оренди житлового приміщення в сумі 5 437,48 грн., яка не використовувались в господарській діяльності Товариства.

ТОВ „Агроресурс" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001822310/1 від 30.12.2009 р.

Дослідивши матеріали справи , колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „Агроресурс", виходячи з наступного:

Фактично спір стосується двох питань: взаємовідносин позивача з ПП «НВФ Юста-Капітал», м.Дніпропетровськ (порушення п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та ПП ОСОБА_2, м.Маріуполь (порушення п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «НВФ Юста-Капітал», м.Дніпропетровськ (порушення п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")

30.11.2005 р. між ПП «НВФ Юста-Капітал»(Продавець) та ТОВ „Агроресурс" (Покупець) був укладений договір поставки № 956 (далі -Договір № 956) (т.1, а. с.158), за умовами якого Продавець зобов'язався продати та поставити, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити дошку суху 50 мм в асортименті, кількості та по цінам згідно видаткових накладних. Сума договору 15000 грн. (п.1.1, п.1.2 Договору № 956).

Строк дії договору - до 30.11.2006 р. (п.8.5. Договору № 956).

Передача товару позивачу на суму 12 400 грн., у т. ч ПДВ 2 066,66 грн. оформлена видатковою накладною від 30.11.2005 р. № 680 та податковою накладною № 680 від 30.11.2005 р. (т.1, а. с.160, 161).

Строк виконання зобов'язання Покупця щодо оплати поставленої продукції умовами Договору № 956 не визначений.

На кінець періоду, що перевірявся (30.06.2009 р.) у Товариства рахується кредиторська заборгованість за отримані товарно-матеріальні цінності у сумі 12 400,00 грн.

Тобто оплата за вказаний товар Товариством Продавцю здійснена не була, що не спростовується позивачем.

Відповідно до п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334 (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно п.п.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону № 334 безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази пред'явлення вимоги ПП «НВФ Юста-Капітал»щодо виконання позивачем зобов'язання щодо оплати поставленої продукції матеріали справи не містять.

Однак, згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено вище, згідно видаткової накладної від 30.11.2005 р. № 680 позивач (покупець) отримав товар, а у ПП «НВФ Юста-Капітал»(продавець) виникло право вимагати оплати за цей товар. Таким чином, відповідно до п.5 ст. 261 ЦК України з цього моменту почався перебіг позовної давності, який закінчився в листопаді 2008 року.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ТОВ «Агроресурс»п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334 щодо не включення до складу скоригованого валового доходу доходу від суми безповоротної фінансової допомоги у листопаді 2008 року, одержаної від ПП «НВФ Юста-Капітал».

Матеріали справи містять Додаткові угоди від 29.11.2006 р. (т.1, а. с.159) та від 16.11.2007 р. (т.1, а. с.231) до Договору поставки № 956 від 30.11.2005 р., якими продовжено строк дії Договору № 956 до 30.11.2007 р. та до 16.11.2009 р. відповідно.

Доводи скаржника про те, що зміст вказаних додаткових угод стосується продовження строку дії договору, а значить, збільшення терміну позовної давності і цілком відповідає вимогам ст.259 ЦК України, відхиляються колегією суддів.

Так, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Скаржник помилково вважає тотожними поняття „строк дії договору" (ч.7 ст.180 ГК України) та „строк позовної давності (ст.256 ЦК України). Додаткові угоди від 29.11.2006 р. та 16.11.2007 р. містять положення про продовження строку дії договору, а не про збільшення позовної давності.

Крім того, як вбачається з актів перевірок, під час перевірок ці додаткові угоди не надавались. Поважні причини не надання цих додаткових угод позивачем не наведені, докази в обґрунтування цих причин не надані.

До перевірки платник податків зобов'язаний надати податковому органу всі наявні документи, що стосуються періоду, який перевіряється.

З невідомих причин позивачем лише після складання акту перевірки додано до первинної скарги додаткову угоду від 16.11.2007 р., якою продовжено строк дії Договору №956 до 16.11.2009 р. (опис, т.1, а. с.102-105), і лише після виникнення питання щодо укладання даної додаткової угоди після закінчення строку дії Договору № 956, суду надано додаткову угоду від 29.11.2006 р., якою продовжено строк дії Договору № 956 до 30.11.2007р. (т.1, а.с.231). Тобто обидві додаткові угоди не додані були навіть до позову.

Таким чином, колегія суддів підтримує сумніви суду першої інстанції щодо укладення вказаних додаткових угод саме в 2006 та 2007 роках.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП ОСОБА_2, м.Маріуполь (порушення п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")

18.06.2007 р. між ПП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ „Агроресурс" (Орендар) укладений договір суборенди нежитлового приміщення (далі -Договір) (т.1, а.с.162), за умовами якого об'єкт передається Орендарю для використання його в господарській діяльності. Місцезнаходження приміщення - м. Маріуполь.

На підтвердження отримання даної послуги Товариством надані копія акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 19 червня 2007 р., копії додаткових угод від 19 червня 2007 р. та 1 серпня 2007 р. про зміну розміру орендної плати копія акту виконаних робіт від 30.09.2007 р., копії рахунків та актів виконаних робіт від 03.09.2007р. та 25.06.2007 р.

Послуги оренди житлового приміщення в сумі 5 437,48 грн. позивачем віднесені до складу валових витрат за 2007 рік.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону № 334 валові витрати (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до перевірки позивачем не надано жодних документів на підтвердження того, що приміщення, що орендується використовується в господарській діяльності підприємства.

Знову ж таки лише в судове засідання позивачем надано копію протоколу № 30/5 від 30.05.2007 р. зборів учасників ТОВ «Агроресурс», в якому зазначено, що постановлено відкрити в м.Маріуполь філію Товариства та копію макету об'яви про продаж кабелю та проводу (т.1, а. с.232, 233).

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Намір створити філію, відображений у вищевказаному протоколі, ще не є доказом проведення роботи по організації роботи філіалу Товариства у м.Маріуполь. Щодо об'яви про продаж кабелю та проводу, то з цього макету не вбачається, що господарську діяльність з продажу кабелю та проводу буде здійснювати сам ТОВ „Агроресурс".

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позову про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, підстав для застосування ст. 202 КАС України, колегія суддів не знаходить, судове рішення є законним та обґрунтованим, тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 р. у справі № 2а-321/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2010 р. у справі № 2а-321/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко