Ухвала суду № 29788236, 22.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р.справа № 2а-1149/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Лой О.В., дов. від 01.10.10 р., Усачова Л.М., дов. від 21.03.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Простір плюс"

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009р. у справі № 2а-1149/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Простір плюс"

до: Кам'янсько-Дніпровської податкової державної інспекції у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Простір плюс" (ТОВ «АФ «Простір плюс», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області (далі - Кам'янсько-Дніпровська МДПІ) № 00008423020/2 від 20.11.2008р., яким ТОВ «Агрофірма «Простір Плюс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 131 480 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 131 480 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009 р. у справі № 2а-1149/09/0870 (суддя Щербак А. А.) в задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено висновок податкового органу стосовно заниження ТОВ «АФ «Простір плюс» чистої суми зобов'язань з ПДВ до бюджету за січень 2007 р. у сумі 2 067,2 грн., внаслідок завищення податкового кредиту ПДВ. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання за грудень 2007 року (рядок 23 скороченої податкової декларації) визначена перевіркою без урахування показників рядка 22 "Сума ПДВ минулого звітного періоду, яка в поточному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання" (217 грн.), що визнано представником позивача в судовому засідання під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «АФ «Простір плюс»подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009 р. у справі № 2а-1149/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права без належного з'ясування обставин справи. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що норма абз.2 п.4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 26.02.99 р. № 271 не містить положень щодо нарахування платнику податків сум податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням, як зроблено у спірному випадку; оскаржуване рішення свідчить про нарахування суми податкових зобов'язань лише за штрафними санкціями, що за умови відсутності самостійного донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків, є необґрунтованим та незаконним; позивачем самостійно виправлено помилку і за умови здійснення позивачем самостійного збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ, нарахування його спірним податковим повідомленням-рішенням призведе до подвійного оподаткування; витрати позивача по сплаті податку підтверджені накладними, виписаними належним чином і мають суттєві реквізити, які дозволяють ідентифікувати контрагентів позивача; відсутність на накладних підписів особи, яка їх склала та печатки підприємств не свідчить про їх недійсність.

Кам'янсько-Дніпровська МДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009 р. цілком обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторони, виходячи з розуміння ч.4 ст. 196 КАС України, не заважає розгляду скарги.

Як встановлено в процесі розгляду справи, Кам'янсько-Дніпровською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «АФ «Простір плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої 07.07.2008 р. був складений акт №09-23-32905011 (а. с.13-36).

Згідно акту перевірки встановлено, що Товариством порушено п.п.7.3.1. п.7.3. та п.п.7.4.5. п.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»в частині заниження податкового зобов'язання по скороченій декларації з ПДВ по рослинництву, пункт 11.29 в сумі 131 888 грн., а саме у вересні 2006 р. на загальну суму 206 грн., грудні 2006 р. на загальну суму 7118 грн., січні 2007 р. на загальну суму 2067 грн., серпні 2007 р. на загальну суму 20 400 грн., у вересні 2007 р. на загальну суму 1267 грн., у жовтні 2007 р. на загальну суму 93 333 грн., у грудні 2007 р. на загальну суму 7497 грн.

17.07.2008 р. на підставі вказаного акту перевірки Кам'янсько-Дніпровською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 00008423020/0, яким Товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 131 888 грн. (а. с.37).

ТОВ «АФ «Простір плюс» застосовано процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої скарги Товариства залишено без задоволення (а. с.38-46; 65-82) та Кам'янсько-Дніпровською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2008 р. № 00008423020/2, з визначенням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 131 480 грн. (а. с.49).

Так, під час розгляду відповідачем повторної скарги з'ясовано, що згідно з реєстром виданих податкових накладних загальна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2006 року становить 22 007,66 грн., загальна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року (№ 7699 від 17.10.2006 р.) у розмірі 21 993 грн. З огляду на вказане, податківцями зроблено висновок, що Товариством занижено розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 15 грн., що на 191 грн. менше, ніж зазначено в акті перевірки.

Вказані обставини визнані представником позивача в судовому засіданні першої інстанції .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «АФ «Простір плюс», виходячи з наступного:

В період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. ТОВ «АФ «Простір Плюс»здійснювало діяльність з вирощування та продажу сільськогосподарської продукції і щомісячно надавала до Кам'янсько-Дніпровської МДПІ спеціальну (сільськогосподарську) декларацію з податку на додану вартість, в якій відображаються податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях з реалізації товарів (робіт»послуг) власного виробництва і залишок податкових зобов'язань по якій підлягає перерахуванню на окремий рахунок сільгоспвиробника.

1. Перевіркою встановлено, що Товариство в порушення п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включило до складу податкових зобов'язань у спеціальній (сільськогосподарській) декларації суми податку на додану вартість у грудні 2006 року у розмірі 7117,76 грн., грудні 2007 у розмірі 7497 грн. у складі вартості сільськогосподарської продукції (насіння ячменю), виданої власникам земельних паїв в рахунок оплати за використання земельних паїв згідно з накладною № 105 від 18.12.2006 р. на загальну суму 42706,56 грн., включено суму податку на додану вартість 7117,76 грн., та згідно з накладною № 85 від 15.12.2007 р. на загальну суму 44982 грн., в тому числі ПДВ 7497 грн.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 (в редакції, що діяла на момент виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) (далі - Закон № 168) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку ,як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт .послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку.

Відповідно до абз.1 п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р .№ 213) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.06.2005р. за № 702/10982 (далі -Порядок) якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з додатку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно п.п.4.4.1. п.4.4 Порядку у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Пунктом 5.6 Порядку передбачено,що коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8.

Згідно положень вказаного Порядку при заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «АФ «Простір плюс»надало до Кам'янсько-Дніпровської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість сільськогосподарського товаровиробника (скорочену) за квітень 2008 р. (вхідний № 365 від 13.05.2008 р.), у рядку 8 та 8.1 якої було відображено коригування (збільшення) податкових зобов'язань з податку на додану вартість на основі попередніх звітних періодів у зв'язку з самостійним виправленням помилки, що міститься у раніше поданій податковій декларації, на 21716 грн. (а. с.144).

При цьому у податковій декларації не зазначено звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, а у розрахунку коригування сум ПДВ (Додаток № 1 до податкової декларації) не відображені контрагенти та податкові накладні, по яким здійснюється таке коригування.

Скаржником не спростовується ненадання належним чином оформленого Додатку №1 з відображенням контрагентів та податкових накладних, по яким здійснюється таке коригування.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок податківців про те, що коригування податкових зобов'язань подане в декларації за квітень 2008 р. не може бути прийняте, як виправлення помилок по податковим зобов'язання за період грудня 2006 р. та грудня 2007 р. по господарським операціям - розрахунок з пайовиками насінням ячменю.

Посилання скаржника на те, що вказані обставини не спростовують сам факт самостійного виправлення позивачем помилки, не приймаються колегіє суддів до уваги, оскільки виправлення помилки не оформлено позивачем належним чином.

2. Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність хоча б одного і цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону № 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В січні 2007 р. при заповнені реєстру отриманих податкових накладних та складанні декларації з податку на додану вартість за січень 2007 р. встановлено віднесення до податкового кредиту сум ПДВ без наявності підтверджуючих податкових накладних отриманих від ТОВ АПК "Солоха», а саме: податкова накладна б/н від 16.01.2007 р. на загальну суму 7272,0 грн., включено суму ПДВ -1212,0 грн., податкова накладна б/н від 18.01.2007 р_ на загальну суму 5131,2 грн., включено суму ПДВ - 855,20 грн., чим порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Позивачем не спростовано вищевказане порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168., виявлене податківцями під час проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним заниження Товариством чистої суми зобов'язань з ПДВ до бюджету за січень 2007 р. у сумі 2 067,2 грн., внаслідок завищення податкового кредиту ПДВ.

3. Також в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 Товариством до складу податкового кредиту у 2007 р. віднесено суму податку на додану вартість без наявності належним чином оформленої податкової накладної, а саме

- на підставі податкової накладної № 96 від 30.08.2007 р. на придбання мінеральних добрив від ТОВ "Дружба" на суму 122 400 грн., в тому числі ПДВ 20400 грн., що не містить назви мінеральних добрив, одиниці товару, їх кількості та ціни поставки, не має підпису особи, що склала податкову накладну. Дана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2007 р. та ввійшла до податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2007 р.;

- на підставі податкової накладної № 89 від 30.09.2007 р. на придбання капусти "Пекінська" від ПП "Ель" на суму 7600 грн., в тому числі ПДВ 1266,67 грн., що не містить місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованого, як платник податку на додану вартість, також не має підпису особи, що склала податкову накладну, не має печатки підприємства, що здійснило поставку товару. Дана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2007 р, та ввійшла до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2007 р.;

- на підставі податкової накладної № 98 від 26.10.2007 р. на придбання мінеральних добрив (нітроамофос) від ТОВ «Дружба»на суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ 5 000 грн., що не містить підпису особи, що склала податкову накладну та печатки підприємства юридичної особи-продавця. Дана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2007 р. та ввійшла до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2007 р.

- на підставі податкової накладної № 101 від 29.10.2007 р. на придбання мінеральних добрив (нітроамофос) від ТОВ "Дружба" на суму 250000 грн., в тому числі ПДВ 41666,67 грн., що не містить підпису особи, що склала податкову накладну та печатки підприємства юридичної особи-продавця. Дана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2007 р. та ввійшла до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2007 р.

- на підставі податкової накладної № 104 від 30.10.2007 р. на придбання селітри аміачної від ТОВ "Дружба" на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн., що не містить підпису особи, що склала податкову накладну та печатки підприємства юридичної особи-продавця. Дана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2007 р. та ввійшла до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2007 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Агрофірма «Простір Плюс» занижено чисту суму зобов'язань ПДВ до бюджету у сумі 117 068,20 грн., внаслідок завищення податкового кредиту ПДВ за відповідні періоди.

Посилання заявника апеляційної скарги на наявність оригіналів податкових накладних, які надавались до суду першої інстанції , однак на час проведення перевірки були вилічені згідно протоколу податковою міліцією, не підтверджені належними доказами.

4. Згідно п.11.29 ст.11 Закону № 168 до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 1, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 (далі -Порядок № 271) визначено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Згідно Листа ДПА України від 23 липня 2002 р. №11410/7/23-1017 «Щодо застосування штрафних санкцій за нецільове використання сум акумульованих коштів податку на додану вартість, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників»на органи державної податкової служби покладено контроль за виконанням платниками податків вимог Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271.

За результатами розгляду матеріалів документальних перевірок, якими встановлені порушення підпункту 11.29 статті 11 Закону "Про ПДВ" та Порядку акумуляції, відповідно до Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі змінами та доповненнями. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253,зі змінами та доповненнями (далі - Порядок направлення податкових повідомлень), застосовуються штрафні санкції в розмірі сум використаних не за цільовим призначенням акумульованих коштів податку на додану вартість, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, або не перерахованих на окремий рахунок та складається податкове повідомлення-рішення за формою "Р". Допущена відповідачем помилка по формі рішення не дає підстав для задоволення вимог позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення ТОВ «Агрофірма «Простір плюс»п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 та абз.2 п.4 Порядку № 271 в частині заниження податкового зобов'язання по скороченій декларації з ПДВ па рослинництву, в сумі 131 480 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст..206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Простір плюс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009 р. у справі № 2а-1149/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2009 р. у справі № 2а-1149/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко