Ухвала суду № 29788238, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К/9991/49346/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 рокуу справі№ 2а-7390/09/1370 (17332/10/9104) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Західно-український консалтинг центр»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львовапроскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року у справі № 2а-7390/09/1370 (17332/10/9104), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.06.2009 року № 0001392321/0, від 15.07.2007 року № 0001392321/1, від 14.08.2009 року № 0001392321/2, від 07.09.2009 року № 0001392321/3, від 17.06.2009 року № 0001382321/0, від 15.07.2009 року № 0001382321/1, від 14.08.2009 року № 0001382321/2, від 07.09.2009 року № 0001382321/3.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.7 ст. 1, пп. пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова перевірки складено акт № 1189/23-209/20855092, у якому зафіксовано, що ТОВ «Західно-український консалтинг центр» порушило вимоги п. 1.7 ст. 1, пп.7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 38 648,81 грн., та вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 48 311,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2009 року № 0001392321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 57 973,21 грн., в тому числі основний платіж -38 648,81 грн., штрафні (фінансові) санкції -19 324,40 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2009 року № 0001382321/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 66 058,00 грн., в т.ч. основний платіж -48 311,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -17 747,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 17.06.2009 року № 0001392321/0 та № 0001382321/0 залишено без змін, а скарги платника без задоволення та винесено відповідачем податкові повідомлення-рішення від 15.07.2009 року № 0001392321/1, від 14.08.2009 року № 0001392321/2, від 07.09.2009 року № 0001392321/3, від 15.07.2009 року № 0001382321/1, від 14.08.2009 року № 0001382321/2, від 07.09.2009 року № 0001382321/3.

Підставою для встановлення вищевказаних порушень стали обставини наявності у платника господарських відносин з ТОВ «Профліга», яке не звітується до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова з березня 2008 року, не представляє документи фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової перевірки, що на думку податкового органу має наслідком нікчемність усіх правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Профліга».

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (вищезгаданого Закону).

На підставі дослідження в сукупності наявних у справі доказів, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено реальність господарських операцій між ТОВ «Західно-український консалтинг центр»та ТОВ «Профліга», а товарно-матеріальні цінності, отриманні за цими операціями, у подальшому реалізовані іншим суб'єктам господарювання.

Податкові накладні по спірним господарським операціям містять всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», виписані зареєстрованими на час їх оформлення платником ПДВ та відповідають порядку їх заповнення.

Вищенаведене спростовує твердження податкового органу про нікчемність спірного правочину.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні від контрагента, зареєстрованого як платник ПДВ, за операціями, що належать до його господарської діяльності, відповідно до вимог п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено про персональну відповідальність кожного платника за ведення податкового обліку. Відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган не довів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що в постановах Галицького районного суду м. Львова у справах № 3-1894 та № 3-1893, якими визнано винними директора та головного бухгалтера ТОВ «Західно-український консалтинг центр»у вчинені правопорушення, встановлено порушення цими особами правил ведення податкового обліку.

Колегія суддів відхиляє такі посилання, оскільки норма ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Доводи касаційної скарги щодо недоведеності реальності спірних господарських операцій викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова правонаступником Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року у справі № 2а-7390/09/1370 (17332/10/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак