Ухвала суду № 29787973, 21.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.справа № 2а-438/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Земляний О.Ю. дов. від 01.12.08р.;

відповідача: - Прошакова М.В. дов. від 13.12.10р.;

прокурора: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у справі № 2а-438/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест"

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська

за участю прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у справі № 2а-438/09/0470 (суддя -Олійник В.М.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська за участю прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що факт укладення угод з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, на чому наполягає податковий орган, не вбачається. На час придбання цінних паперів, дані папери знаходились у вільному обігу, жодних обмежень щодо їх реалізації не було. Позивачем правомірно відображено витрати та доходи від операцій з акціями в окремому податковому обліку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у справі № 2а-438/09/0470 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не дослідив доводи ДПІ щодо нікчемності укладених угод, невірно трактував норми п.1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач надав в справу письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити без змін постанову суду першої інстанції посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники прокурора. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників прокурора суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників прокурора не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест", за результатами якої складено Акт перевірки №5968/220/20301755 від 01.12.2008 року.

Як свідчить Акт перевірки, ТОВ "Бізнес-Інвест" здійсненні операцій з продажу акцій ВАТ "Електромеханічний завод", ВАТ "Завод гірничошахтної автоматики", ВАТ "Завод пневматичного обладнання", ВАТ "Побутприлад", ВАТ "Спецгідрострой", ВАТ "Спеценергомонтаж", ВАТ "Спецхіммаш", ВАТ "Укрзалізобетонбуд", ВАТ "Укрпластформа", ВАТ "Завод технічного скла" та ВАТ "Укртелекомунікація", щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрацію виписки акцій з моменту внесення інформації про них до Загального реєстру випуску акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі та припинено юридичні особи. По наведеним операціям у позивача відсутні законні підстави для оподаткування.

Також, ТОВ "Бізнес-Інвест" придбано у ТОВ ДФК "Славутич-Капітал", Бротстоун ЛТД ТОВ "Капітал-Стандарт", Олбі Продакшін, ТОВ "Рапіт", ТОВ "ФК Гамбит", ТОВ "Беарн", "Афіна Інвестментс", ТОВ "Велтекс", ТОВ "Метриком", ВАТ "Дніпроспецбуд", ТОВ "Автотрейдінвест", ТОВ "Артіс", ТОВ "Спектр", Алан Инвестменс, ОСОБА_6 та у ЗАТ КБ "Приватбанк" акції ВАТ "Електромеханічний завод", ВАТ "Завод гірничошахтної автоматики", ВАТ "Завод пневматичного обладнання", ВАТ "Побутприлад", ВАТ "Спецгідрострой", ВАТ "Спеценергомонтаж", ВАТ "Спецхіммаш", ВАТ "Укрзалізобетонбуд", ВАТ "Укрпластформа", ВАТ "Завод технічного скла" та ВАТ "Укртелекомунікація" та в подальшому реалізовано акції підприємствам: ТОВ "Беарн", Бротстоун ЛТД, Блу Айленд, ТОВ "ФК Гамбит", Гевелд Хощінгз, Олбі Продакшін, ТОВ "Атріум", ОСОБА_8, ТОВ "Асоціація дитячого харчування", ЗАТ КБ "Приватбанк", TRANSEUROPE Trade та Дефлон Менеджмент. Дані операції не можуть вважатись правочинами, на думку податкової інспекції, оскільки згідно ст.215 Цивільного кодексу України від 16.01.03 X2435-IV дані правочини є недійсними (нікчемними правочинами).

Згідно висновків Акту перевірки №5968/220/20301755 від 01.12.2008 року встановлено порушення ТОВ "Бізнес-Інвест" ст.202 Цивільного кодексу України та п.п. 4.1.2, 4.1.3 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 7.6.1, 7.6.2, 7.6.3, 7.6.4 п.7.6. ст.7 Закону України від 28.12.94 №334/94-BP "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження суми податку на прибуток за 2006-2007 роках у розмірі 29 795 147,00 грн.

На підставі зазначеного акту, 12.12.2008 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004192200/0, яким визначено податкове зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" з податку на прибуток у розмірі 59 590 294,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову зазначив, що в момент вчинення та протягом всього часу виконання укладених договорів сторони додержувались всіх вимог законодавства, державна реєстрація емітентів акцій станом на час укладання угод була дійсною, акції знаходились у вільному обігу. Скасування державної реєстрації емітента цінних паперів та опублікування інформації про зупинення обігу акцій в майбутньому не тягне недійсність укладених та виконаних в минулому правочинів на купівлю-продаж таких цінних паперів. Укладені позивачем з контрагентами договори не є нікчемними, їх недійсність прямо не встановлена жодним законом, рішення суду з приводу визнання недійсними таких договорів матеріали справи не містять.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду першої інстанції, внаслідок наступного.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин 1-5 статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем в апеляційній скарзі, станом на час укладення договорів купівлі-продажу акцій, сторони договорів були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, зміст договорів відповідав всім вимогам законодавства України, сторони узгодили всі обов'язкові умови договорів, волевиявлення сторін договорів було вільним та відповідало їх волі, договори вчинені у встановленій законом письмовій формі, спрямовані на реальне настання обумовлених ними наслідків, про що свідчить повне виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами та настання передбачених договорами наслідків - перехід права власності на акції та перерахування грошових коштів. Факт того, що угоди є виконаними відповідачем не заперечується, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 177, ч. 1 ст. 178 ЦК, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно ч.2 ст.47 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 р. № 222 затверджений Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, пунктом 1.5 Розділу ІІ якої закріплено, що починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

З огляду на викладене, підтверджується нормами законодавства та матеріалами справи висновок суду першої інстанції, що в момент вчинення та виконання позивачем правочинів з акціями емітентів не існувало публікацій про зупинення обігу акцій цих емітентів. При укладенні договорів купівлі-продажу акцій сторони договорів були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, узгодили всі обов'язкові умови договорів, зміст договорів відповідає всім вимогам законодавства України, волевиявлення сторін договорів було вільним та відповідало їх волі, договори вчинені у встановленій законом письмовій формі, спрямовані на реальне настання обумовлених ними наслідків, про що свідчить повне виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами та настання передбачених договорами наслідків -перехід права власності на акції та здійснення розрахунку за поставлені цінні папери, в судовому порядку такі договори недійсними не визнавались.

Також, є правомірним і висновок, що підстави для недійсності договорів на купівлю-продаж акцій зазначених у постанові суду емітентів - відсутні, оскільки в момент вчинення та протягом всього часу виконання цих договорів сторони додержувались всіх вимог законодавства, в т.ч. ст. 203 Цивільного кодексу України, держреєстрація емітентів акцій була дійсною, акції знаходились у вільному обігу, оскільки відсутні норми законодавства, які-б встановлювали обмеження обігу акцій до моменту опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку. Операції з придбання та подальшої реалізації позивачем акцій ВАТ "Бізнес-Інвест" здійснені до моменту прийняття розпорядження ДКЦПФР та до публікації відповідної інформації. На момент придбання та подальшого продажу позивачем акцій, наведених в акті емітентів, акції знаходились у вільному обігу, жодних рішень судів, Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку або інших державних органів, які б обмежували, зупиняли або скасовували обіг акцій зазначених емітентів, не існувало.

В період здійснення договорів з купівлі-продажу акцій вони та їх емітенти відповідали всім вимогам Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та іншим вимогам законодавства України, тому посилання відповідача на те, що такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають визначенню товару в розумінні Закону про прибуток та Цивільного кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам законодавства, яке не містило жодних обмежень щодо обігу цих цінних паперів на момент їх придбання та реалізації.

По факту відображення позивачем операцій в податковому обліку з податку на прибуток, колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень закріплених підпунктами 7.6.1 - 7.6.4 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №283/97-ВР враховуючи викладені вище висновки стосовно відсутності обмежень в обігу актів станом на момент укладення угод, позивач мав всі передбачені законом підстави для нарахування витрат та доходів відповідно до п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", посилання податкового органу на необхідність здійснення позивачем коригувань витрат та доходів в податковому обліку операцій з цінними паперами не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не наведено жодної норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка б передбачала здійснення такого коригування, внаслідок чого є правомірним висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат суму сплачену за придбання цінних паперів за договорами.

Також, на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги посилання відповідача на пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі якого податковим органом включено до складу валового доходу позивача суму заборгованості за придбані акції, яка погашена шляхом зарахування однорідних грошових вимог за іншими договорами.

Зазначені дії відповідача є неправомірними, оскільки нормами пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено включення до складу валового доходу суми заборгованості, погашеної шляхом зарахування однорідних грошових вимог.

Слід зазначити, що необхідною умовою для застосування пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є отримання доходу, у той час як при придбанні акцій за договорами, з якими проводився залік, нашим підприємством нараховувались витрати за правилами п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За операціями, заборгованість за якими була погашена заліком, першою подією, яка знайшла своє відображення в податковому обліку, є передання акцій. Акт заліку зустрічних вимог не впливає на відображення операцій з акціями в податковому обліку, оскільки являє собою вже другу подію і є лише способом розрахунку.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у справі № 2а-438/09/0470 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у справі № 2а-438/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко