Ухвала суду № 29787910, 22.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р.справа № 2а-2373/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Денисюк О.С., дов. від 24.012.11 р., Білюшов В.М., дов. від 01.01.11 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 р.

у справі № 2а-2373/09/0870

за позовом Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" (далі -ЗДП "Радіоприлад", Підприємство) звернулось з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2008р. №0000600802/2, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -СДПІ по ВПП у м.Запоріжжі), яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 91363,44 грн., а саме 30 454,48 грн. - за основним платежем та 60 908,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 р. у справі № 2а-2373/09/0870 (суддя Стрельнікова Н. В.) в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем порушено трудове законодавство в частині не нарахування та невиплати працівникам Підприємства компенсації за затримку виплати заробітної плати, за виплату заробітної плати, моральної шкоди та юридичних послуг за рішенням суду та не перераховано до бюджету прибутковий податок. Доказів утримання та перерахування в матеріали справи не надано. Стосовно не нарахування податку з доходів фізичних осіб з доходів ОСОБА_4 судом першої інстанції вказано, що актом перевірки встановлено дане не нарахування, а позивачем не надано доказів, які підтверджують зворотне.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ЗДП "Радіоприлад" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 р. у справі № 2а-2373/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає, що:

- суд не врахував що заборгованість позивача по виплаті заробітної плати за рішенням суду рахується за одні періоди, а виплати здійснені у інших періодах. Відповідач, у акті перевірки, не вказує за який період та по якому працівнику не перераховані суми податку. Згідно ч.2 ст.1 КАС України саме на відповідача покладається обов'язок доказування правомірності його рішення, тому позивач вважає взагалі не доведеними відповідачем факти не перерахування податку до бюджету саме за випадками виплат затриманої заробітної плати за рішеннями суду, вказаними на стор.95-99 акту перевірки;

- платником ПДФО є людина і застосування санкцій по п.п.17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»може застосовуватись не тільки за умови несплати податку, але й його не нарахування, відповідно - застосування штрафних санкцій є безпідставним;

- за умови стягнення заборгованості за рішенням суду державним виконавцем без утримання в дохід держави ПДФО, позивач не є податковим агентом, оскільки не в змозі виплатити ПДФО; суду першої інстанції надано розрахунки податку по виплатам компенсації за затримку виплач заробітної плати, з яких слідує, що позивачем виконано обов'язки по виплаті компенсацій та утримання податку; порушення позивачем трудового законодавства не є предметом розгляду даної справи;

- договором між позивачем та ОСОБА_4 передбачено повернення цієї суми на навчання у разі його звільнення, тому у позивача не було підстав вважати цю суму доходом ОСОБА_4 Позивачем до ОСОБА_4 була подана позовна заява. Позов судом задоволений не був, тому доход у ОСОБА_4 виник в момент набрання чинності судовим рішенням. Але в цей момент позивач не міг утримати податок з доходів ОСОБА_4.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До останнього судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторони суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, наданих в минулих судових засіданнях поясненнях, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не заважає розгляду скарги.

Відповідно до матеріалів справи підтверджується наступне: СДПІ по ВПП у м.Запоріжжі проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗДП "Радіоприлад" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт № 190/08-02/14313317 від 04.07.2008 р. (а. с.13-44).

На підставі вказаного акту перевірки та за результатами застосування Підприємством процедури адміністративного оскарження, СДПІ по ВПП у м.Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2008 р. № 0000600802/2, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 91 363,44 грн., у тому числі: 30 454,48 грн. - за основним платежем, 60 908,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.45).

Донараховане Підприємству податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30 454,48 грн. складається з наступних сум:

- 30 013,13 грн. -неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з доходу, що утворився в результаті виплати заробітної плати, на підставі рішення суду, а також не нарахування та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з компенсації за затримку виплати заробітної плати, моральної шкоди та юридичних послуг, які виплачувались співробітникам підприємства за рішенням суду, яка виконавчою службою Комунарського району м.Запоріжжя стягнута з розрахункового рахунку Підприємства і виплачена громадянам, чим порушено п.1.15 п.1.17 ст.1, п.п.4.2.1 абз. г) п.п.4.2.9, п.п.4.2.10 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

- 441,35 грн. - не нарахування та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з доходу, який утворився в результаті оплати за навчання колишнього співробітника підприємства ОСОБА_4, який звільнився з Підприємства і не повернув сплачені за його навчання кошти у сумі 3 395,00 грн., чим порушено п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 р. у справі № 2а-2373/09/0870 у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ЗДП "Радіоприлад", виходячи з наступного:

Щодо неперерахування ПДФО в сумі 30013,13 грн. з заробітної плати, компенсації моральної шкоди та юридичних послуг за рішенням суду

Згідно п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі -Закон № 889) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону .

Відповідно до п.1.17 ст.1 Закону № 889 працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Так, ЗДП "Радіоприлад" відповідно до наведених положень Закону № 889 має статус податкового агента і зобов'язано своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 889 до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно п.п.4.2.10 п.4.2 ст.4 Закону № 889 до складу загального місячного оподаткованого доходу включається дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди.

Відповідно до п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону № 889 у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Так, сума податку, яка утримана з компенсації за затримку виплати заробітної плати, моральної шкоди та юридичних послуг розраховувалась безпосередньо з суми, яка була виплачена співробітникам Підприємства за рішенням суду, оскільки Підприємство не виконало функцію податкового агента і не нарахувало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Згідно таблиць на стор.95-99 акту перевірки при розрахунку суми податку коефіцієнт, передбачений п.3.4 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не застосовувався.

Доводи скаржника про те, що ч.2 ст.71 КАС України саме на відповідача покладає обов'язок доказування правомірності його рішення, і тому позивач вважає взагалі не доведеними відповідачем факти не перерахування податку до бюджету саме за випадками виплат затриманої заробітної плати за рішеннями суду, вказаними на стор.95-99 акту перевірки, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Спростовуючи позицію податкової, скаржник стверджує про нарахування та утримання податку з вищевказаних виплат, водночас не надаючи суду жодного документального доказу, який би свідчить про обґрунтованість доводів Підприємства.

Також слід зазначити, що середня заробітна плата за затримку виплати заробітної плати при звільненні розраховувалась Підприємством відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до п.3 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100 усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому їх нараховано, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

В довідках, які надавались співробітникам Підприємства, розрахунок середньої заробітної плати за затримку заробітної плати проведений за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб, чим було занижено дохід співробітників Підприємства.

Посилання позивача на те, що Підприємством утримано та перераховано до бюджету прибутковий податок з громадян також не підтверджується належними доказами, і тому обґрунтовано не прийнятий судом першої інстанції до уваги.

Щодо не нарахування податку з доходів фізичних осіб з доходів ОСОБА_4 в сумі 441,35 грн.

Як зазначено вище, в акті перевірки встановлено, що в порушення п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.8.1.2 п.8.1 ст.8 п.16.3.5 ст.16 Закону № 889 Підприємством не нарахований та не перерахований податок з доходів фізичних осіб з доходу, який утворився в результаті оплати за навчання колишнього співробітника підприємства ОСОБА_4, якій звільнився з Підприємства та не повернув сплачені за його навчання кошти у сумі 3 395 грн.

Згідно п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4 Закону № 889 якщо наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Доказів нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб з доходу, який утворився в результаті оплати за навчання колишнього співробітника підприємства ОСОБА_4, позивачем суду не надано.

Посилання на те, що доход у ОСОБА_4 виник в момент набрання чинності судовим рішенням, яким позивачу відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_4, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в період здійснення розрахунків з ОСОБА_4 діяв Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»і обов'язок нарахувати прибутковий податок у позивача виник саме в місяць звільнення ОСОБА_4 (31.08.2005 р.).

Щодо нарахування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 (далі -Закон № 2181) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає застосування СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 законним і обґрунтованим з огляду не нарахування та неперерахування Підприємством податку з доходів фізичних осіб, що також підтверджується Податковим роз'ясненням щодо застосування підпунктів 17.1.3 та 17.1.9 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затвердженим наказом ДПА України від 05.07.2002 р. № 310.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, і висновок суду першої інстанції про відсутність підстав щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є цілком обґрунтованим і правомірним.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 р. у справі № 2а-2373/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 р. у справі № 2а-2373/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко