Ухвала суду № 29785102, 19.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.справа № 2а-6619/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Хілова І.М. дов. від 15.11.10 р.

відповідача: - Каськова І.Є. дов. від 11.04.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010р. у справі № 2а-6619/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький Втормет"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький Втормет" (ВАТ "Запорізький Втормет", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2009 р. (08.05.2009, 18.09.2009) № 0000742301/1 та податкове повідомлення-рішення від 13.07.2009 р. (08.05.2009, 18.09.2009) № 0000752301/1, винесені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 р. у справі № 2а-6619/09/0870 (судця Щербак А. А.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована недоведеністю матеріалами справи висновків відповідача, викладених в акті перевірки. Митне оформлення не є послугами, тому позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суму експортного мита за першою з подій -в день списання коштів з банківського рахунку. Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на який посилається відповідач, не містить посилань на п.11.4 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», таким чином обмежень щодо ціни продажу металобрухту законом не встановлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружною адміністративного суду від 20.01.2010 р. у справі № 2а-6619/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що:

- датою збільшення валових витрат, при здійсненні операцій з митницею, яка не є платником податку на прибуток, по митному оформленню є, згідно п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дата оформлення митної декларації, тобто завершення всіх митних процедур;

- суд не врахував положення п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок па додану вартість», яким не передбачено оподаткування за нульовою ставкою операцій з поставки металобрухту, на які розповсюджується пільговий режим оподаткування цим податком. Придбані позивачем товари використовуються не в оподатковуваних операціях, відтак, позивач повинен відкоригувати податковий кредит сформований при придбанні експортованого товару.

ВАТ "Запорізький Втормет" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 р. у справі № 2а-6619/09/0870 цілком обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги

Матеріалами справи підтверджується наступне: ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Запорізький Втормет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007 р., за результатами якої 28.04.2009 р. складений акт № 47/23-5/00193097 (а. с.17-67).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено:

1. Порушення Товариством п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 260 557 грн., в т. ч. за 2007 рік 260 557 грн.

2. Порушення Товариством п.п.7.4.2, п.7.4.3 п.7.4 ст.7, ст. 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено ПДВ що підлягає сплаті (рядок 27 декларації) на загальну суму 537 646 грн., в т. ч по періодах: листопад 2007 р. -380 391 грн., січень 2008 р. -141693 грн., червень 2008 р. -15562 грн.

08.05.2009 р. на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення:

1. № 0000742301/0, яким Товариству нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 390 835,50 грн., у тому числі: 260 557 грн. - основний платіж, 130278,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.11);

2. № 0000752301/0, яким Товариству нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість 806 469 грн., у тому числі: 537 646 грн. - основний платіж, 268 823 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.12).

ВАТ "Запорізький Втормет" застосовано процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої скарги Товариства залишено без задоволення (а. с.68-90) та ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя винесено податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2009 р. № 0000742301/1, № 0000752301/1 та від 18 вересня 2009 р. №0000742301/2, № 0000742301/1 з визначенням вищевказаних сум податкових зобов'язань (а. с.13-16).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, виходячи з наступного:

1. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВАТ «Запорізький Втормет»неправомірно включило до складу валових витрат за 4 квартал 2007 р. авансові платежі (передплата за митне оформлення) в сумі 1 277 228 грн. (платіжні доручення від 19.10.2007 р., 24.12.2007р., 26.12.2007 р.) сплачені резиденту, який звільнений від сплати податку на прибуток (Запорізька митниця), за митне оформлення товару, фактично експортованого у І кварталі 2008р., що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників по рядку 04.13 „інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12 "декларації з податку на прибуток за 2007 рік у сумі 1 277 228 грн. та заниження цих же витрат за І квартал 2008 рік у сумі 1277228 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 р. на суму 260 557 грн.

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону № 334 встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. №2097-XII мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно п.14 ст.1 Митного Кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Пунктом 6.1 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженому Наказом Державної митної служби України від 23.01.2006р. № 30 (зареєстрованому в Мінюсті 08.02.2006 р. № 109/11983) передбачено, що мито підлягає сплаті до завершення оформлення вантажної митної декларації.

Згідно платіжних доручень № 7473 від 19 жовтня 2007 р., № 8471 від 24 грудня 2007р., № 8488 від 26 грудня 2007 р. позивачем сплачено митниці передплату за митне оформлення (а. с.103-105).

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає цілком правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суму експортного мита за першою з подій -в день списання коштів з банківського рахунку.

Доводи скаржника про те, що в даному випадку згідно п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат при здійсненні операцій з митницею, яка не є платником податку на прибуток, по митному оформленню є дата оформлення митної декларації, тобто завершення всіх митних процедур, колегією суддів відхиляються, оскільки позивачем сплачені не послуги, а передплата за митне оформлення, яке не відноситься чинним законодавством до послуг.

2. Перевіркою встановлено, що ВАТ «Запорізький Втормет» на складах зберігався металобрухт, придбаний до 06.02.2007 р., та віднесений до податкового кредиту у попередніх періодах, на суму 2 663 359,52 грн. у кількості 3085 тон. Відповідно до наказу по підприємству від 05.02.2007 р. № 27 в зв'язку зі змінами оподаткування операцій з металобрухтом залишки брухту станом на 06.02.2007 р. складувались окремо та зберігались на складах до відвантаження на експорт.

В подальшому металобрухт було експортовано згідно контракту № 3Р/6 від 28.08.2006 р. укладено з компанією Steel Holding AG», Ліхтенштейн (Покупець) у листопаді 2007 р. на суму 1 958 695,14 грн., у січні 2008 р. на суму 704 664,38 грн. (металобрухт, придбаний до 06.02.2007 р.) (а. с.96-99).

Вказані обставини не спростовуються позивачем.

Податківцями зроблено висновок про безпідставне застосування Товариством нульової ставки з податку на додану вартість при експорті металобрухту, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 532 671,90 грн.

У пункті 11.44 статті 11 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97 (в редакції, що діяла на момент виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) (далі - Закон № 168) зазначено, що тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п.6.2. ст.6 Закону № 168 при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Цей пункт Закону стосується всього переліку експортованої продукції, за винятком товарів та послуг, передбачених п.6.3. Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.6.3. ст.6 Закону № 168 нульова ставка податку не застосовується до операцій з поставки товарів (супутніх послуг) за межі митного або державного кордону України, якщо операція з поставки таких товарів (супутніх послуг) не вважається об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.2 статті 3 цього Закону або звільняється від оподаткування цим податком згідно з пунктом 5 статті 5 цього Закону (крім підпунктів 5.1.2, 5.1.7 та пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до яких застосовується така нульова ставка податку), а також для транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, позивачем правомірно застосовано нульову ставку ПДВ до операції з експорту металобрухту придбаного та нереалізованого на 06.02.2007 р., який було реалізовано за межі митної території України згідно контракту № 3Р/6 від 28.08.2006 р. у листопаді 2007 р. та у січні 2008 р., оскільки у п.6.3. ст.6 Закону № 168 відсутнє посилання на п.11.44. ст.11 даного Закону.

Щодо доводів скаржника про те, що в порушення п.п.7.4.2, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, ст.11.44. ст.11 Закону № 168 Товариством безпідставно не відкоригований податковий кредит листопада 2007 р. та січня 2007 р. на суму ПДВ у розмірі 532 671,90 грн., колегія суддів зазначає наступне:

Собівартість металобрухту, реалізованого за межі митної території України складає 2663359,52 грн., податок на додану вартість при придбанні металобрухту складав 20 % та становить 532671,90 грн.

Згідно п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону № 168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 встановлено, що у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У наведених нормах (п.п.7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону № 168) не міститься посилань на п.11.4 ст.11 Закону № 168 та не передбачений обов'язок позивача здійснювати коригування податкового кредиту по операціях з експорту металобрухту, який був придбаний до звільнення операцій по поставці брухту від оподаткування.

Таким чином, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено суду порушення позивачем п.п.7.4.2, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, ст.11.44. ст.11 ЗаконуУкраїни № 168.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст..206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя па постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 р. у справі № 2а-6619/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 р. у справі № 2а-6619/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко