Ухвала суду № 29785058, 19.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.справа № А27/211-09(А36/37-08)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача : - Кустов С.В. дов. від 01.11.10р.

відповідача: - Кравченко М.В. дов. від 22.03.11р., Клименко М.Г. дов від 10.11.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р.

у справі № А27/211-09(А36/37-08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р. у справі № А27/211-09(А36/37-08) (суддя -Татарчук В.О.) адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -задоволено частково.

Постанова суду мотивована тим, що у відповідача були відсутні індивідуальні ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків. Надання ліцензії в подальшому не свідчить про законність факту перевищення строку розрахунків, що мав місце до періоду, зазначеного в такій ліцензії. Позивачем дотримано законодавчо встановлені строки здійснення імпортних операцій, оскільки товар за імпортним договором взято під митний контроль митними органами 31.05.07р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р. у справі № А27/211-09(А36/37-08) як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував положення норм судової практики, згідно яких індивідуальна ліцензія може бути видана як в межах строку, передбаченого ст.2 Закону, так і після його закінчення. Санкції можуть бути застосовані тільки у разі відсутності ліцензії, а не у випадку її несвоєчасного отримання.

Заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р. у справі № А27/211-09(А36/37-08) як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не вірно застосував положення ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та ст.43 Митного Кодексу України, оскільки повинен був застосувати постанову правління НБУ №136 від 24.03.99р. та не врахував порушень, зафіксованих в акті перевірки від 19.12.07р. Судом не враховано, що здійснення поставки -це оформлення ВМД, не прийнято до уваги судову практику по даному питанню, на яку вказав відповідач.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 19.12.2007р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську складено Акт №523-08-02/1-00168076 «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Дніпроважмаш»з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту №81/1/190-06 від 15.03.2006р. з Industrial Republican Unitary Enterprise «МZOR», Білорусь за період з 01.04.07р. по 30.11.07р.».

Згідно наведеного акту, позивачем в порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»перевищено законодавчо встановлені терміни розрахунку за імпортною операцією по договору №81/1/190-06 від 15.03.2006р. з Industrial Republican Unitary Enterprise «МZOR».

Так, 15.03.2006р. між виробничим республіканським унітарним підприємством «МЗОР»(м. Мінськ, постачальник) та ВАТ «Дніпроважмаш»(покупець) укладено договір поставки обладнання №81/1/190-06/69-06/87.

Згідно з п.1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець оплатити та прийняти, відповідно до технічного завдання, що є невід'ємною частиною даного договору, станок моделі МС625Ф4 з комплектом інструментів.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна поставленого обладнання на момент укладення даного договору складає 652500 євро, яка встановлюється згідно з протоколом погодження ціни, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору, розрахунок за обладнання здійснюється в три етапи:

2.3.1. Перший етап: покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 40% від суми договору на протязі 5 днів після підписання договору.

2.3.2. Другий етап: платіж в розмірі 40% здійснюється через три місяці після першого авансового платежу.

2.3.3. Третій етап: кінцевий розрахунок за обладнання здійснюється покупцем протягом 5 днів з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання обладнання на площах постачальника.

Виготовлення обладнання здійснюється протягом 12 місяців з дати підписання даного договору (п.3.1).

Додатковою угодою №2 від 30.01.2007р. до договору поставки №81/1/190-06/69-06/87 від 15.03.2006р. сторони змінили термін поставки обладнання - 31.05.2007р. Додатковою угодою №3 від 01.03.2007р. встановлено умови поставки: DAF кордон Республіки Білорусь, (станція Тереховка), приймання обладнання здійснюється не пізніше 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від постачальника про готовність обладнання до приймальних випробувань. Відвантаження обладнання здійснюється впродовж 10 календарних днів після підписання двостороннього акту здачі-прийомки та остаточного розрахунку за обладнання.

Виробничим республіканським унітарним підприємством «МЗОР»здійснено поставку імпортного товару, що підтверджується вантажно-митною декларацією №123806 від 22.06.2007р. на суму 652500 євро. Вказаний товар взято під митний контроль Чернігівською митницею 31.05.2007р.

Податковим органом з посиланням на те, що датою імпорту є дата завершення оформлення вантажно-митної декларації - нараховано позивачу пеню в сумі 234058,80 грн. за період з 01.06.2007р. по 22.06.2007р.

Окрім того, податковим органом встановлено, що ВАТ «Дніпроважмаш»по договору поставки №81/1/190-06/69-06/87 від 15.03.2006р. отримані індивідуальні ліцензії Національного банку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за вказаним договором №545 від 20.06.2006р. з 21 червня 2006 року до 15 березня 2007 року на суму 261000 євро і №752 від 29.08.2006р. та з 2 жовтня 2006 року до 15 березня 2007 року на суму 261000 євро.

В подальшому позивачу надані Національним банком України індивідуальні ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків №175 від 27.04.2007р. з 16 квітня 2007 року до 31 травня 2007 року на суму 261000 євро, №176 від 27.04.2007р. з 16 квітня 2007 року до 31 травня 2007 року на суму 261000 євро.

Відповідачем здійснено висновок, що за період з 16 березня 2007 року по 15 квітня 2007 року у позивача були відсутні індивідуальні ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків.

На підставі Акту №523-08-02/1-00168076, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002248811/0/43006 від 27.12.2007р., яким позивачу визначено штрафні санкції в сумі 558 303,84грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002248811/0/43006 від 27.12.2007р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 234058,80 грн. зазначив, що податковим органом невірно визначено дату імпорту товару, оскільки момент імпорту товару визначається моментом перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем», внаслідок чого - позивачем дотримано законодавчо встановлені строки здійснення імпортних операцій, оскільки товар за імпортним договором було взято під митний контроль митними органами 31.05.2007р.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду першої інстанції за наступних обставин.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття митного режиму імпорту визначено статтею 188 Митного кодексу України. Так, імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Статтею 1 Митного кодексу України надано визначення основних термінів і понять, зокрема:

ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України є сукупністю дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку (п.2);

переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (п.23);

митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів (п.19).

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п.15);

Статтею 6 Митного кодексу України визначено, що межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Статтею 40 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Таким чином, викладені обставини справи, положення чинного законодавства та наявна судова практика підтверджують висновок суду першої інстанції, що момент імпорту товару визначається моментом перетину товаром митного кордону України, в зв'язку з чим нарахування позивачу пені в сумі 234058,80 грн. за період з 01.06.2007р. по 22.06.2007р. є неправомірним.

Посилання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на те, що судом першої інстанції не враховано положень, встановлених Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не приймає до уваги, оскільки згідно преамбули даної інструкції, вона прийнята Національним банком України для визначення порядку здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями, тобто дана інструкція не спрямована на впорядкування роботи податкових органів.

В частині позову стосовно застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 324245,04 грн., суд першої інстанції послався на те, що положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено необхідність наявності індивідуальної ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків в будь-який період перевищення, внаслідок чого -відмовив в задоволенні позову. Також суд першої інстанції вказав, що надання індивідуальної ліцензії в подальшому, не свідчить про законність факту перевищення строку розрахунків, що мав місце до періоду зазначеного в такій ліцензії.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент здійснення імпортної операції) визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зазначено, що у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, індивідуальні ліцензії Національного банку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за договорами №545 та №752 охоплюють термін, який закінчується 15 березня 2007 року, а індивідуальні ліцензії №175 та №176 охоплюють термін, що починається з 16.04.07р. що свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції за даним епізодом.

На посилання позивача, стосовно того, що санкції, передбачені ст.4 Закону підлягають застосуванню при перевищенні строків розрахунків лише у разі відсутності ліцензії НБУ взагалі, а не у випадку несвоєчасного її отримання та на те, що видача такої ліцензії усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що дана ліцензія охоплює певні терміни і для усунення відповідальності мала-б містити в собі термін, який би охоплював час, минулий за дату її видачі.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нарахування санкцій за порушення строків розрахунків за договорами є обов'язком податкового органу, який прямо покладено на відповідача законодавством. Податкова, як орган державної влади не може не застосувати санкцію, яка прямо визначена законодавством.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів,

- У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р. у справі № А27/211-09(А36/37-08) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р. у справі № А27/211-09(А36/37-08) - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2009 р. у справі № А27/211-09(А36/37-08) - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у двадцятиденний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 28.04.2011 року

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко