Ухвала суду № 29784108, 26.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р.Справа № 2-а/1570/773/11

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі - Угненка Ігоря Анатолійовича та представника Одеської залізниці - Шпилєвої Оксани Валеріївни,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року Одеська залізниця звернулась до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Одесі про скасування податкового повідомлення - рішення від 14 грудня 2010 року за №0001801630/0 про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у загальному розмірі 198112,62 грн., з яких 132075,08 грн. - основний платіж та 66037,54 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що Законом не визнано платниками земельного податку структурні підрозділи юридичних осіб, крім того суб'єктами плати за землю є власники земельної ділянки та землекористувачі. Позивач не має документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, і тому вимоги податкового органу щодо сплати земельного податку є безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 14 грудня 2010 року за №0001801630/0.

Не погоджуючись з постановою суду, головою комісії з проведення реорганізації СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень за №388/16-3 від 27 вересня 2010 року, №415/16-3 від 20 жовтня 2010 року та №427/16-3 від 05 листопада 2010 року, фахівцями відповідача була проведена планова виїзна перевірка Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.

За наслідками вказаної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі був складений акт перевірки за №708/16-3/01071580/96 від 03 грудня 2010 року, яким встановлено порушення Одеським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням №1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці вимог Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ та внаслідок чого структурним підрозділом занижено суму податкового зобов'язання з податку за землю на суму 132075,08 грн., з яких 86351,82 грн. за 2009 рік та 45723,26 грн. за січень - червень 2010 року.

На підставі складеного акта перевірки за №708/16-3/01071580/96 від 03 грудня 2010 року, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі винесено податкове повідомлення - рішення від 14 грудня 2010 року за №0001801630/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у загальному розмірі 198112,62 грн., з яких 132075,08 грн. основний платіж та 66037,54 грн. штрафні санкції.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, Одеська залізниця звернулась до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі з первинною скаргою про його скасування, за результатами розгляду якої податковий орган прийняв рішення №998/10/25-021 від 14 січня 2011 року, яким скаргу позивача залишив без розгляду.

Винесення вище зазначеного податкового повідомлення - рішення і стало підставою звернення до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги Одеської залізниці, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також вважав, що висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо порушення Одеським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням №1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці вимог Закону України "Про плату за землю", є припущеннями Податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року за № 2535-XII (далі Закон № 2535-XII) зазначено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Положеннями статті 2 Закону № 2535-XII передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Також, згідно статті 5 Закону № 2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно п. 2 статті 2 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені положення земельного законодавства, а також той факт, що діючими нормативно - правовими актами не визначено, як платників земельного податку та суб'єктів земельних правовідносин: філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, то колегія суддів погоджується, що висновки податкового органу зроблені за наслідками проведеної планової виїзної перевірки Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці щодо заниження суми податкового зобов'язання з податку за землю останнім є необґрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12 грудня 1950 року за №1551 Одеській залізниці було відведено земельну ділянку по Пролетарському бульвару (Французький бульвар), № 57-57 а у м. Одесі, яка відповідно до плану відведення земельної ділянки, виконаному Управлінням головного архітектора м. Одеси складає 25024 кв. м. (2,5024 га). У період часу з 1963 по 1967 рік на вищевказаній земельній ділянці було здійснено будівництво санаторію - профілакторію.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 квітня 1999 року за №346 було підтверджено, що площа земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні Одеської залізниці складає 2,5 га і запропоновано додатково виділити Одеській залізниці земельну ділянку площею 1,5 га для устрою прогулянково-оздоровчої зони без права її забудови.

Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Також, згідно статті 15 Закону № 2535-XII власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Статтею 13 Закону № 2535-XII зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист Управління Держкомзему в м. Одесі від 29 квітня 2011 року за №01-03-07/1746, яким зазначено, що інформація стосовно документів, які посвідчують право власності (користування) на земельну ділянку розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 у державному фонді документації із землеустрою управління - відсутня, а листом Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 08 квітня 2011 року за №08-08/6050 повідомлено, що станом на 07 квітня 2011 року, відсутні відомості щодо виникнення будь - яких прав на земельну ділянку, площею 1,5 га. за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59.

Отже, враховуючи все вищезазначене, а також відсутність правовстановлюючих документів (державного акту) на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та зважаючи на дані державного земельного кадастру, колегія суддів приходить до висновку, що ні Одеська залізниця, ні Одеське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці не є власником чи землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59, площею 1,5 га. А отже і вимога Податкового органу щодо сплати податкового зобов'язання з податку за землю з зазначеної земельної ділянки є неправомірною, а податкове повідомлення - рішення від 14 грудня 2010 року за №0001801630/0 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, а також, вони були предметом розгляду судом першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: