Ухвала суду № 29781245, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р. м. Київ К-34351/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року

у справі № 2-а-9078/09/1670

за позовом Державного підприємства «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр»

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві (далі -відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 травня 2008 року № 0000441540/0, № 0000451540/0, № 0000461540/0, № 0000471540/0, № 0000481540/0 та № 0000491540/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000441540/0 від 12 травня 2008 року за платежем податок на прибуток в сумі 44457,72 грн., № 0000451540/0 від 12 травня 2008 року за платежем податок на прибуток в сумі 19700,00 грн., № 0000461540/0 від 12 травня 2008 року за платежем податок на прибуток в сумі 101006,01 грн., № 0000471540/0 від 12 травня 2008 року за платежем податок на прибуток в сумі 38459,34 грн., № 0000481540/0 від 12 травня 2008 року за платежем податок на прибуток в сумі 2099,00 грн., № 0000491540/0 від 12 травня 2008 року за платежем податок на прибуток в сумі 23350,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр», посилаючись на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Полтаві провела невиїзну документальну (камеральну) перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства по деклараціях за 11 місяців 2005 року, 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2006 року, по податковому повідомленню-рішенню № 0000521504 ДП «Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр», за результатами якої був складений акт № 38/15-554 (01187779) від 29 квітня 2008 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні граничного терміну сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, а саме: по декларації за 11 місяців 2005 року у розмірі 88915,43 грн. -із затримкою від 325 днів до 416 днів; по декларації за 2005 рік у розмірі 39400,00 грн. -із затримкою до 364 днів, по декларації за 1 квартал 2006 року у розмірі 202012,00 грн. -із затримкою від 273 до 450 днів, по декларації за 1 півріччя 2006 року у розмірі 76918,67 грн. -із затримкою до 359 днів, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2006 року у розмірі 4198,00 грн. -із затримкою 279 днів, по податковому повідомленню-рішенню № 0000521504/0 від 13 липня 2006 року у розмірі 46700,00 грн. із затримкою 415 днів.

12 травня 2008 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві прийняла податкові повідомлення -рішення, якими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку, що є більшою 90 календарних днів граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток застосувала до позивач штраф в розмірі 50 % у сумах: 44457,72 грн. (№ 0000441540/0), від 12 19700,00 грн. (№ 0000451540/0), 101006,01 грн. (№ 0000461540/0), 38459,34 грн. (№ 0000471540/0), 2099,00 грн. (№ 0000481540/0), 23350,00 грн. (№ 0000491540/0).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказані вище податкові зобов'язання з податку на прибуток були своєчасно сплачені позивачем до державного бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи, з урахуванням того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обов'язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток із затримкою, що є більшою 90 календарних днів.

Разом з цим, матеріали справи містять платіжні доручення (арк. справи 15, 18, 20, 25, 28, 29), якими підтверджується сплата узгоджених сум податкових зобов'язань з податку з податку на прибуток підприємства по деклараціях за: 11 місяців 2005 року, 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2006 року, по податковому повідомленню-рішенню № 0000521504/0 від 13 липня 2006 року (згідно графи «призначення платежу») у строк, визначений законом.

Згідно пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до положень підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, для застосування цього штрафу необхідна наявність двох підстав: 1) наявність узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) несплата цієї узгодженої суми податкового зобов'язання при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Ці факти мають бути належним чином встановлені податковим органом. Інших підстав для застосування штрафу не передбачено.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність визначення податковим органом позивачу штрафних санкцій згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Полтаві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ А.О. Рибченко