Ухвала суду № 29780607, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-49230/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року

у справі № 24/624/07-АП-3/192/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Якимівський елеватор"

до Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Якимівський елеватор" (далі по тексту -позивач, ВАТ "Якимівський елеватор") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ "Якимівський елеватор", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено документальну перевірку ВАТ "Якимівський елеватор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт №313/23-23792434 від 19.04.2007 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ за серпень 2006 року у сумі 946 834,20 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132302/0 від 28.04.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1420251,30 грн., в тому числі за основним платежем - 946834,20 грн., штрафні (фінансові) санкції - 473417,10 грн.

За результатами адміністративного оскарження, вищезазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 211,00 грн. та 105,50 грн. штрафних санкцій, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272302/2 від 09.08.2007 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1419934,80 грн., в тому числі 946 623,20 грн. за основним платежем та 473 311,60 грн. штрафних санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 3.1.3 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0"% до бази оподаткування (п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість").

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що товари вважаються експортованими платником податків в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою вантажною декларацією.

Згідно п.п. 2.1 "Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі", затвердженого наказом Державної митної служби України № 380 від 30.06.1998 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за № 469/2909, у графі 2 "відправник/експортер" зазначаються відомості про відправника відповідно до товаротранспортних документів.

При митному оформлені товарів за посередницькими договорами (контрактами) у графі зазначаються відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не є відправником, то в графі зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис "Див. на звороті", а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товарів.

Згідно Податковому роз'ясненню щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезенням (експортування) товарів за межі митної території України, затверджено наказом ДПА України від 5 вересня 2002 року № 418, при розгляді матеріалів та прийняття рішень щодо правомірності застосування нульової ставки податку на додану вартість та відшкодування його із бюджету по операціях з вивезенням (експортування) товарів за межі митної території України повинні бути враховані особливості заповнення граф 2 та 9 вантажної митної декларації та зміст договорів (контрактів), реквізити яких зазначені в графі 44 вантажної митної декларації. Виходячи із видів контрактів, зазначених у 44 графі вантажної митної декларації, та враховуючи їх умови, слід мати на увазі, що у разі митного оформлення товарів за договорами купівлі-продажу відомості про власника товарів - експортера (платника податку на додану вартість, який має право на застосування нульової ставки по таких операціях) повинні бути зазначені у графі 9 вантажної митної декларації. У випадках, коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії або доручення між резидентами України, відомості про власника товарів - платника податку на додану вартість мають бути зазначені у графі 2 вантажної митної декларації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ "Якимівський елеватор" є власником металопродукції та стороною контракту № 9 від 30.06.2006 року, відповідно якого ВАТ "Якимівський елеватор" (Продавець) поставляє, а фірма "Visic Investments Limited" Федерація Сент-Кітс і Невіс, Вест-Індія (Покупець) отримує металопродукцію (заготівку квадратну гарячекатану).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції щодо експорту товарів за контрактом № 9 від 30.06.2006 року підтверджуються вантажними митними деклараціями:

-№110000004/6/409968 на суму 126 065,17 грн.;

-№110000004/6/409876 на суму 368 979,77 грн.;

-№110000004/6/409815 на суму 1 262 712,61 грн.;

-№110000004/6/409877 на суму 617 182, 72 грн.;

-№110000004/6/409881 на суму 2 359 230, 72 грн.

У вказаних деклараціях в графі 2 ("Відправник/Експортер") зазначено ВАТ "ДМЗ ім., Петровського", м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, Україна. На зворотному боці вказаних ВМД додаткові відомості до графи 2 не наводяться.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що оскільки ВАТ "Якимівський елеватор" здійснювало постановку товару за контрактом, який є прямим, а не посередницьким договором, то в графі 2 ВМД було правомірно зазначено інформацію про відправника - ВАТ "ДМЗ ім. Петровського", а в графі 9 - інформацію про власника товару, що експортується - ВАТ "Якимівський елеватор".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов