Ухвала суду № 29780583, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-28777/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року

у справі № 3/128-08

за позовом Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (далі по тексту -позивач, ХК "АвтоКрАЗ") звернулась до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ХК "АвтоКрАЗ", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку ХК "АвтоКрАЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт від 16.08.2007 року № 488/23-210/05808735.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. N 185/94-ВР, в зв'язку з несвоєчасним надходженням товару по імпортному контракту № б/н від 18.10.2006 року з EC Kft»(Угорщина).

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення № 0000352200/0/1890 від 27.08.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21840,0 грн.

За результатами адміністративних оскаржень, зазначене рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

З урахуванням результатів розгляду первинної та повторних скарг ХК "АвтоКрАЗ" відповідачем були прийняті нові рішення № 0000352200/1/2527 від 06.11.2007 року, № 0000352200/2/128 від 16.01.2008 року та № 0000352200/3/1079 від 25.03.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21840,0 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства і тому для встановлення дати надходження імпортованого товару слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами даного Закону не встановлена конкретна дата надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 90-денного терміну розрахунків.

Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 23 ст. 1 Митного Кодексу України передбачено, що переміщенням товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях є переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (далі -ВМД).

В п. 1.8 Інструкції «Про порядок заповнення ВМД»(в редакції, чинній станом на 17.01.07 р.) визначено, що для визначення митної вартості товару встановлюється момент перетину митного кордону, а саме: г) при перевезеннях іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним) при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Відповідно до п. 3.2 Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дій особистих митних забезпечень нового зразка, затвердженого наказом Держмитслужби України № 723 від 17.11.98 р. штамп "Під митним контролем" носить застережно-заборонний характер і означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ін.) без дозволу митниці забороняється.

Наявність відтиску штампа «Під митним контролем»(імпорт) і особистої номерної печатки митниці повного митного оформлення на товарно-супровідних документах і ВМД свідчать про випуск вантажу у вільне використання чи переведення вантажу під інший митний режим, який дає право вантажовласнику використовувати його з метою, заявленої в ВМД.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ХК "АвтоКрАЗ" та його контрагентом було укладено контракт б/н від 18.10.2006 року про купівлю-продаж обладнання для оброблення виробів з листового металу на умовах 100% передоплати і обладнання було оплачене підприємством платіжними дорученнями № 1472 від 01.11.2006 року, № 1815 від 13.12.2006 року та № 487 від 23.03.2007 року на загальну суму 462900,0 євро.

Відповідно розділу 3 контракту устаткування згідно специфікації поставляється протягом 90 днів після отримання в повному обсязі передоплати відповідно п. 5.2.1 і за умови своєчасного виконання покупцем платежу згідно п. 5.2.2 контракту.

Вказаними пунктами контракту, з якими пов'язується обов'язок продавця поставити товар, передбачено, що передоплата в сумі 138900,0 євро має бути здійснена не пізніше 03.11.2006 року, а в сумі 277700,0 євро - протягом 5 банківських днів від дати повідомлення про готовність устаткування для відвантаження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перерахував 01.11.2006 року контрагенту нерезиденту кошти в сумі 138900,0 євро з граничним терміном надходження товару від останнього 30.01.2007 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично обладнання за контрактом позивачем отримано 17.01.2007 року і з цієї дати до 07.02.2007 року знаходилось під митним контролем щодо здійснення митних процедур.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2008 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов