Ухвала суду № 29780560, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-50345/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову господарського суду Київської області від 29.05.2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року

у справі № 6/192-08 (22а-26045/08)

за позовом Дочірнього підприємства "Ферми ДАНАМ"

до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Ферми ДАНАМ" (далі по тексту -позивач, ДП "Ферми ДАНАМ") звернулося до суду з позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі по тексту -відповідач, Кагарлицька ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Київської області від 29.05.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі Кагарлицька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 29.05.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП "Ферми ДАНАМ", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Кагарлицької ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кагарлицькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Ферми ДАНАМ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника по податковій декларації за жовтень 2007 року, за результатами якої складено акт від 18.12.2007 року № 518/15-00/30048738.

В акті перевірки зазначено, що задекларована позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 307 576 гривень не може бути підтверджена в зв'язку з тим, що ДП «Ферми ДАНАМ»не має права відносити податковий кредит до декларації з ПДВ придбання та реалізацію промислової продукції з огляду на приписи п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999 року.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Кагарлицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 18.12.2007 року № 0006731500/0, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування в розмірі 307 576 гривень.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», до 01.01.2006 року зупинена дія п. 7.7 ст. 7, п. 10.1 і 10.2 ст. 10 Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Порядок акумуляції та використання коштів визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 374 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271», якою встановлено виключно цільовий характер використання сум податку на додану вартість, перерахованих на окремі рахунки. Відповідно до п. 5 Порядку кошти, перераховані сільгосптоваровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, на якому акумулюються суми ПДВ.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позивальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця; ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки: вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Об'єкти оподаткування, визначені ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20% (п.6.1 ст. 6), тільки відповідно до п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності м'ясо в живій вазі, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП «Ферми ДАНАМ»у вересні та жовтні 2007 року застосувало нульову ставку по податку на додану вартість при здійсненні операцій з продажу м'яса в живій вазі власного виробництва переробному підприємству на загальну суму 1 203 8016 гривень 22 копійки : в тому числі : вересень 2007 року - 504 640 гривень 64 копійки, жовтень 2007 року -699 175 гривень 58 копійок. Позивач придбавав товари, роботи, послуги на митній території України на загальну суму 3 167 627 гривень, сума ПДВ 633 525 гривень, в тому числі : у вересні 2007 року на суму 1 564 642 гривні, сума ПДВ 312 928 гривень, в жовтні 2007 року на суму 1 602 985 гривень, сума ПДВ 320 597 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основними видами товару, за якими декларувалися суми по відшкодуванню - поставка м'яса в живій вазі власного виробництва переробному підприємству.

У періоді, що був охоплений перевіркою, позивач застосував нульову ставку оподаткування по ПДВ операцій з продажу м'яса в живій вазі власного виробництва переробному підприємству та ставку 20% при іншій реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Київської області від 29.05.2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області відхилити.

2. Постанову господарського суду Київської області від 29.05.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов