Ухвала суду № 29780554, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-34504/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 09.10.2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року

у справі № 11/382-АП-07 (22-а-2000/08р.)

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними рішень,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі по тексту -позивач, ДП "ХМТП") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання нечинними рішень.

Постановою господарського суду Херсонської області від 09.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року, змінити постанову господарського суду Херсонської області від 09.10.2007 року та визнати чинним рішення про застосування штрафних санкцій № 0002882305 від 14.05.2007 року та № 000274301/0 від 16.05.2007 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено перевірку ДП "ХМТП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт від 03.05.2007 року № 944/23-6/01125695.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято рішення № 0002882305 від 14.05.2007 року, щодо визначення позивачу 3 372 грн. штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій та рішення № 0002742301/0 від 16.05.2007 року, щодо визначення ДП "ХМТП" 42 871, 35 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі -Закон про РРО) передбачено, що не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Згідно п. 9.1 ст.9 Закону про РРО не застосовуються реєстратори розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до вимог п. 4 Указу Президента України № 227 від 16.03.1995 року "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" (далі - Указ № 227) підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у встановленому порядку. У разі використання цих коштів підприємствами оптової торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо незарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників АПК органами державної податкової служби у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф у розмірі 50% від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам; також ці підприємства сплачують пеню у розмірі 1,5% від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5% від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з подальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "ХМТП" без застосування реєстраторів розрахункових операцій вчинено такі розрахункові операції в касі підприємства з оформленням касових ордерів:

03.05.2006р., прибутковий ордер № 1897, отримано від ОСОБА_5 згідно рахунку - фактури від 03.05.2006р. № 9м за пісок та щебінь суму 210,06грн.;

13.09.2006р., прибутковий ордер № 3820, отримано від ПП "Легіон" 10% за харчування в сумі 134,36грн.;

09.10.2006р., прибутковий ордер № 4113, отримано від ОСОБА_6 за харчування у сумі 250грн.;

18.12.2006р., прибутковий ордер № 5017, отримано від ОСОБА_7 згідно рахунку - фактури від 18.12.2006р. № 36м суму 80грн."

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що набуті ДП "ХМТП" у ДП "Гауда" молокопродукти та у Новокаховського м'ясокомбінату "Мрія" м'ясопродукти споживалися цим підприємством, а не реалізовувались у сфері торгівлі чи громадського харчування.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що оскільки в місцях отримання товарів операції з розрахунку готівкою не вчинювались, то відповідно до п.12 ст.9 Закону про РРО позивач правомірно не застосовував РРО.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Херсонської області від 09.10.2007 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.

2. Постанову господарського суду Херсонської області від 09.10.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов