Ухвала суду № 29780553, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-30368/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КВН"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року

у справі № 22-а-6929/08/9104

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КВН"

до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КВН" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Корпорація КВН") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Львівської області від 28 лютого 2008 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року скасовано постанову господарського суду Львівської області від 28 лютого 2008 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено перевірку позивача з питань правових відносин з компанією LLC "Velia Systems Limited" (Великобританія, м. Лондон) за січень - лютий 2005 року, за результатами якої складено акт № 347/23-0/33169333 від 26.07.2006 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 4.1 ст. 4, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при здійсненні експорту товарів на виконання зовнішньоекономічного контракту № 01/12-GВ від 10.12.2004 року (далі - контракт), укладеного між позивачем та компанією LLC "Velia Systems Limited" (Великобританія, м. Лондон).

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, та за наслідками апеляційного оскарження прийнятих первинних податкових повідомлень - рішень, ДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.01.2007 року: № 729/10/23-0/2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2005 року в розмірі 308115,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 56534,50 грн. та за лютий 2005 року зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 78158,00 грн.; та № 728/10/23-0/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 239655,00 грн. (в т.ч. 159770,00 грн. - основного зобов'язання та 79885,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції).

Суд апеляційної інстанцій погодився з такими висновками податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пп. 3.1.3 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезенням (пересиланням) товарів за межі митної території України та поставки послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Згідно п 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Корпорація КВН" та компанією LLC "Velia Systems Limited" було укладено контракт № 01/12-GB від 10.12.2004 року, відповідно до умов якого ТОВ "Корпорація КВН" зобов'язується передати, а компанія LLC "Velia Systems Limited" прийняти та оплатити шкіряний напівфабрикат «вет-блю»зі шкіри ВРХ (далі - Товар).

В свою чергу, судом апеляційної інстанції було встановлено, що компанія "Velia Systems Limited" є неторговельною компанією та компанією, що не функціонує.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини ставлять під сумнів можливість компанії "Velia Systems Limited" самостійно здійснювати розрахунки за вищевказаним контрактом, оскільки така за повідомленнями українського та великобританського державних органів на час виконання експортних операцій за контрактом не мала коштів та не здійснювала фінансових операцій.

Крім того, згідно рахунків - фактур, банківських платіжних документів, італійських вантажно - митних декларацій, що містять інформацію про фактичний зміст здійснених операцій протягом січня - лютого 2005 року за цим контрактом та митної вартості товарів, зазначеної у ВМД, вбачається невідповідність фактурної та митної вартості.

Також, судом апеляційної інстанції було встановлено, що при вивезенні шкіряного напівфабрикату "вет-блю" зі шкіри ВРХ, сорту А різниця між загальною задекларованою позивачем фактурною вартістю у ВМД та вартістю поставленого товару італійській фірмі "VIMOS S.P.A." згідно відповідних інвойсів: № 179 К, № 183 К, № 187 К, № 191 К, № 177 К, № 173 К становить 343919,97 грн. Згідно копій зазначених вище рахунків - фактур (інвойсів), експортовано шкірсировину сортністю: С, D-R, D-L, D-LL, A-B, а за даними декларацій - товар належить до сорту А.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність товарообігу між учасниками зовнішньоекономічної операції, а також неведення контрагентом позивача фінансово-господарської діяльності позбавляє права ТОВ "Корпорація КВН" на експортне відшкодування ПДВ, оскільки зазначені факти вказують на те, що вивезення товарів за межі митної території України не здійснювалось.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КВН" відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов