Ухвала суду № 29780539, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року м. Київ К-47011/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Юнікс»

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р.

у справі №14/136

за позовом Малого приватного підприємства «Юнікс»

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «Юнікс»(далі - позивач, МПП «Юнікс») звернулось до суду з позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -відповідач, Кіровоградська МДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р. постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі МПП «Юнікс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Кіровоградська МДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р. -без змін.

Крім того, відповідачем подано клопотанням про заміну Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції її правонаступником -Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Перевіривши доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості поданого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кіровоградською МДПІ протягом вересня 2006 року - квітня 2007 року здійснено невиїзні документальні перевірки своєчасності перерахування орендної плати за землі державної і комунальної власності позивачем, за результатами яких складені акти перевірок від 09.09.2006 р. № 11/1530/23899635, від 12.10.2006 р. № 13/1530/23899635, від 27.06.2006 р. № 6/1530/23899635, від 16.04.2007 р. № 91/1530/23899635.

Під час перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні строки сплати податку за землю.

На підставі актів перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 27.06.2006 р. №0001591500/0 на суму 1 800,00 грн., від 09.09.2006 р. №0000471530/0 на суму 712,45 грн., №0000481530/0 на суму 1 681,77 грн., №0000491530/0 на суму 1 681,77 грн., №0000501530/0 на суму 128,09 грн., №00000511530/0 на суму 621,47 грн., №0000521530/0 на суму 672,71 грн., №0000531530/0 на суму 853,17 грн., від 12.10.2006р. №0000731530/0 на суму 144,90 грн., від 16.04.2007р. №0000831500\0 на суму 9 435,03 грн., №0000841500/0 на суму 5 000,00 грн., № 0000851500/0 на суму 1 681,77 грн., № 0000861500 на суму 658,48 грн., № 0000871500/0 на суму 1 023,31 грн., № 0000881500/0 на суму 1 356,38 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями позивач оскаржив дані рішення по процедурі адміністративного узгодження.

27.07.2007року ДПА у Кіровоградської області своїм рішенням скасувала податкові повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 16.04.2007 р. №0000831500/0 на суму 9 435,03 грн., №0000841500/0 на суму 5 000,00 грн., № 0000851500/0 на суму 1 681,77 грн., № 0000861500/0 на суму 658,48 грн., № 0000871500/0 на суму 1 023,31 грн., № 0000881500/0 на суму 1 356,38 грн. та зобов'язала Новгородківське відділення Кіровоградської МДПІ привести у відповідність особовий рахунок позивача з урахуванням ухвали господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2006 року у справі №12/338 та прийняти податкові повідомлення-рішення у відповідності до чинного законодавства.

На виконання даного рішення, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.08.2007 р. №0000851500/1 на суму 672,71 грн., №0000861500/1 на суму 672,71 грн., №0000871500/1 на суму 672,71 грн., №0000881500/1 на суму 5 069,85 грн., які залишені без змін після оскарження позивачем в адміністративному порядку.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за прострочення встановлених строків сплати земельного податку справляється пеня у розмірах, визначених законом, а відповідно до частини першої статті 26 цього Закону за порушення його норм платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Таким законом є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у преамбулі якого зазначено зокрема, що він є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

При вирішенні справи у спірних відносинах загальноприйнятим є пріоритет спеціальної (конкретної) норми над загальною.

Спеціальними нормами права у галузі податкового законодавства, зокрема і в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати земельного податку, є норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а загальними - Закону України «Про плату за землю», які встановлюють лише строки сплати цього податку.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість нарахування податковим органом позивачу штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати земельного податку на підставі спеціальних норм податкового законодавства, а саме підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Замінити Кіровоградську міжрайонну державну податкову інспекцію її правонаступником -Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією.

2.Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Юнікс»відхилити.

3.Постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р. залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов